<< Главная страница

ЗастарIлI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12652


Серед застарiлих слiв видiляють двi основнi групи архаïзми та iсторизми. Застарiла лексика неоднорiдна за своïм складом, що пояснюється рiз ними причинами виходу слiв з актив ного запасу. Застарiлi слова вiдзнача ються також ступенем архаïзацiï. Одну групу становлять тi, що зов сiм вийшли з ужитку. Вони незрозу мiлi носiям мови на сучасному етапi: вазнь щастя, вiститель парла ментер, головний убивця, звiдець шпигун, просинець сiчень; серед них є слова, що залишилися в деяких дiалектах: марець березень, крiс рушниця. До iншоï групи застарiлоï лексики входять слова, що зрiдка вживаються в сучаснiй лiтературнiй мовi i, як пра вило, зрозумiлi ïï носiям: аршин, гай дамака, дзиґарi, панщина, рать. Iсторизми це слова, якi вихо дять з активного вжитку через те, що зникли предмети й поняття, позна- чуванi ними: смерд, крiпак, вiйт, князь, помi щик, земство, повiт, волость, сви та, жупан, сапянцi, сагайдак. Ще у 20- тi рр. XX ст. широко вжи валися слова продрозверстка, прод- подсiток, неп, непман, куркуль та iн. Перетворюються на iсторизми ще не давно вкрай активнi такi слова й сло восполучення: комсомолець, жовтеня, пiонер. Гене ральний секретар ЦК КПРС та iн. Серед iсторизмiв можна видiлити такi головнi сематичнi групи:
1. Слова, що характеризують класову структуру суспiльства: боярин,
вельможа, дворянин, крi пак, помiщик, цар, челядь, смерд.
2. Назви колишнiх урядових i вiйсь кових чинiв, посад: вiйт i.
городовий, десятник, осаву ла, хорунжий, столоначальник.
3. Назви установ минулих епох: волость, зборня, ратуша, сенат.
4. Назви колишнiх професiй: бондар, стельмах, дiгтяр, покоïв ка,
кожумяка, лакей.
5. Назви старовинноï зброï, амунiцiï: булава, мушкет,
щит, меч, гакiв ниця, самопал, ятаган.
6. Назви старовинного одягу: очiпок, плахта, кирея, жупан, сви та,
намiтка.
7. Назви старовинних монет, грошо вих одиниць, одиниць вимiру: грiш,
гульден, золотник, катерин ка, полтина, пiвкопи, таляр, чер вiнець,
гони, лiкоть, аршин, миля. Iсторизми не виконують якоïсь
стилiстичноï функцiï, а є нейтраль ними словами,
тобто назвами речей, явищ, якi вживалися в певний iсто ричний час.
Отже, iсторизми це застарiлi слова, якi не мають синонiмiв, слiв-
131 УКРАÏНСЬКА МОВА замiнникiв. Вони використовуються або в
спецiальнiй iсторичнiй лiтера турi, або в художнiх творах, коли
треба вiдтворити колорит певноï iсто ричноï епохи.
Архаïзми це слова, що вийшли з активного словника мовцiв,
оскiльки ïх витiснили iншi, якi мали з ними однакове значення.
При цьому реа лiï, позначуванi ними, не зникли з повсякденного
людського життя: Iдесниця права рука чоло лоб спудей студент вия шия
перст палець пïiт поет ректи говорити воï воïни
возатай вiзник зело дуже глагол слово град мiсто Iланiти щоки злато
золото Iзрiти бачити Iврата ворота [живiт життя рать вiйсько
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Поряд з архаïзмом завжди iснує (як синонiм)
звичайне сучасне слово. У зв'язку з цим архаïзми не вживаються
з ней тральним значенням (цю функцiю виконують ïхнi синонiми з
активноï лексики), а завжди мають стилiстичне забарвлення, тому
ïх ще називають стилiстичними архаïзмами. У ху дожнiй
лiтературi, наприклад, вони виражають урочистiсть, пафос, подекуди
iронiю: На пою! Без ляку i зневiри За правду, волю, за наш край! М.
Старицький. Люди добрi, пожалiйте бiдолашного пiïти. Що вiд
горя, вiд наруги за слiзьми не ба чить свiту. В. Самiйленко.

ЗастарIлI слова orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12652


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация