<< Главная страница

Запозичення з несловянських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12664


Такi засвоєння простежуються здавна. Це передусiм грецизми, лати- нiзми, тюркiзми, германiзми. Серед грецизмiв: чимало релiгiйних термiнiв ( ангел, єпископ, патрiарх, iкона, лам па да, монастир, монах, паламар, ла дан, панахида ); термiни науки й мистецтва (грама тика, iсторiя, фiлософiя, педаго гiка, бiблiотека, театр, драма, по ема, хор, епос, сцена); полiтико-економiчна термiнологiя (iдемократ, електрика); власнi iмена: А ндрiй, Василь, Олександр, Георгiй, Кат ерина, Оксана. Грецизми розпiзнаються: за звуками а, е, ф на початку слова (автобiографiя, еврика, фаза ); за поєднанням приголосних кс, пс, мп, мв ( синтаксис, психологiя); за кореневими морфемами авто (грец. сам), аеро (грец. повiт ря), агро (грец. поле), гео (грец. земля), бiо (грец. життя), гiдро (грец. вода), фiл (грец. друг, 135 УКРАÏНСЬКА MORA прихильник): автоперегони, ав тограф, автобiографiя, аерознi мання, агропромисловий, геологiя, бiосфера, гiдроспоруда, словяно фiл, бiблiофiл; за суфiксами -iст, -ад-, -изм, -ит (анархiст , декада, iсторизм, гастрит ). Слова латинського походження це здебiльшого полiтичнi термiни (клас, диктатура,республiка, соцi алiзм, конституцiя), науковi (iндук цiя, меридiан, прогресiя, реакцiя, пре фiкс), юридичнi (адвокат, нотарiус, юрист, прокуратура), медичнi (ангi на, фурункул, ампутацiя), педагогiчнi (iнститут, абiтурiєнт, лекцiя, фа культет, екзамен, студент), мис тецькi (гумор, цирк, фабула), власнi iмена (Вiктор, Павло, Валентина, Валерiй, Сергiй, Юлiя, Петро) та iн. Слова з тюркських мов (тюркiз ми) переважно з мови половцiв, печенiгiв, туркiв, татар засвоюва лися ще в часи Киïвськоï Русi. У лек сику украïнськоï мови вони активно входили й у ХIУ-ХУII ст. До тюркiз мiв належать: назви груп населення (аксакал, бай, хан, отаман, чумак, козак, гайдамака); продуктiв харчування (кавун, гар буз, баклажан, кизил, iзюм, халва, шашлик, кумис); одягу, посуду (халат, чалма, таз, казан, чарка); економiчнi та адмiнiстративнi назви (орда, базар, бакалiя, шалаш, сарай)' назви, повязанi з тваринництвом (баран, бугай, чабан, табун, ота ра) та iн. Тюркiзми розрiзняються за повто ренням голосних у словах (чадра, чалма, сундук, чубук, барабан, ар кан), за кiнцевим -лик, -ча (балик, алича, парча). Лексичнi запозичення з нiмецькоï мови: назви осiб за професiєю (майстер, штукатур); назви знарядь, засобiв працi, реме сел (верстат, цех, котел, кнопка); назви предметiв побуту (бутер брод, фартух, мундш тук); термiни торгiвлi (вексель, касир); адмiнiстративнi назви (штат, штраф, поштамт); вiйськовi назви (ш таб, фланг, єфрейтор, патронташ, юнкер); медичнi назви (фельдшер, бинт, шприц); мистецькi (арфа, флейта, гаст ролi) тощо. Лексичнi запозичення з французь коï мови це здебiльшого назви суспi* льно-полiтичних понять, одягу, при* мiщень, речей побуту, парфумерiï: парламент, полiтика, комюнiке, дебати, бюрократ, парад, режим, кабiнет, салон, бригантина, арсе нал, паж, реформа, премєр, кафе> 136 Лексикологiя буфет, абажур, торшер, пудра, ва зелiн, одеколон, жакет, пальто, костюм, гардероб. Трапляються французькi слова у вiйськовiй, технiчнiй i мистецькiй термiнологiï: атака, батарея, кавалерiя, гарнi зон, фронт, жанр, романс, суфлер, афiша. Лексичнi запозичення з англiй ськоï мови це, головним чином, слова iз спортивноï лексики (ринг, баскетбол, матч, аут , тенiс, футбол, хокей, рекорд, боксер, спортсмен, чемпiон, ст арт , фiнiш), назви пред метiв одягу, ïж i, питва (светер, пiжа ма, м акiнт ош , пудинг, ром, бiф штекс), суспiльно-полiтичнi, технiч нi та мореплавськi термiни (мiтинг, клуб, лiдер, т рам вай, тролейбус, комбайн, блюмiнг, компютер, радар, ескалатор, кат ер, яхт а, мiчман, шхуна, баржа, бриг). З голландськоï мови переважно за позиченi термiни мореплавства: боцман, гавань, лоцман, матрос, баркас, каю т а, фарватер, рейд, верф, вимпел, дамба, флот. З iталiйськоï: музичнi термiни (арiя, дует , акорд, пiанiно, соло, пар титура, опера, акомпонемент, гiта ра, концерт) та деякi слова з iнших галузей (брутто, аварiя, бензин, пас- та, вермiшель). Окремi слова походять з iспанськоï (ананас, армада, карамель, сигара). румунськоï (бринза), угорськоï (гу ляш, гусар, чардаш), португальськоï (кобра, каста), iсландськоï (гейзер), норвезькоï (акула), фiнськоï (камба ла, пельменi, морж, норка), арабськоï (алгебра, атлас, гарем, мечеть, на шатир), iранськоï (булат, гиря, ка раван, шакал), китайськоï (чай) мов. Ступiнь запозичення iншомовних слiв неоднаковий. Однi, дуже давнi, цiлком засвоïлися нашою мовою i не сприймаються як iншомовнi (вишня, мак, огiрок, мята, левада, кавун, миска). Iншомовне походження iн ших вiдчутне (блюмiнг, кiльватер, iнтуïцiя, кредит, експорт).

Запозичення з несловянських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12664


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация