<< Главная страница

Вузьковживана лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12684


Дiалектизми. Дiалект, або нарiччя великий пiдроздiл мови, що обєднує групу говiрок, повязаних низкою спiльних мовних ознак, не вiдомих iншим говiркам. Украïнська нацiональна мова має три нарiччя: пiвнiчне, пiвденно- захiдне, пiвденно-схiдне, якi рiзнять ся мiж собою, а також вiд лiтератур ноï норми, фонетичними, граматич ними й лексичними ознаками. Дiалектизми це слова, поширен ня яких обмежується територiєю пев ного нарiччя. Дiалектизми бувають:
1. Лексичнi дiалектнi слова, що називають поняття, для позна чення яких
у загальнонароднiй мовi використовуються iншi назви: бараболя
картопля, когут пiвень, блават волошка, тайстра торба, ляскавиця
грiм, нецьки ночви, банiтувати лаяти, ачей може.
2. Етнографiчнi дiалектизми представленi тематичними групами слiв, що
позначають: назви одягу i взуття: гуня жiноча свитка, каптур »
очiпок, черес широкий шкiря ний пояс, бекешка вид кофти, гачi
вовнянi або полотнянi шта 140 Лексикологiя ни, керсетка жiночий одяг
без рукавiв, кобеняк верхнiй одяг без рукавiв; назви страв: жур
страва з вiвсяного борошна, каварма страва з баранини, пла- чинда
рiзновид печива, пот рiбка страва з подрiбненоï печiнки; назви
житлових i господарських примiщень, знарядь працi, пред метiв
побуту: колиба чабанська хатина, обора комора, папера великий ко шик
з верболозу, пiдря полиця; назви, повязанi з мистецтвом (дримба,
трембiта, флояра), мiс цевою демонологiєю (мольфар, арiдник, м
авка).
3. Семантичнi дiалектизми слова загальнонародноï мови, якi в дiа
лектах вiдрiзняються значеннями: вага колодязний журавель, пасiка
просiка, губа гриб, ви но виноград, берег гора, iти ïхати,
гiрчиця перець тощо. Дiалектна лексика виступає дуже важливим
джерелом поповнення словникового складу украïнськоï лi
тературноï мови. Сфера функцiону вання художня лiтература, де
вона вживається для вiдображення мiсце вого побуту, колориту,
для мовноï характеристики героïв. Яскравий приклад
творчiсть I. Франка, В. Стефаника, Марка Черемшини, М.
Коцюбинського, Лесi Украïнки, М. Стельмаха, О. Гончара. Проте
без потреби вживати дiа лектну лексику не треба, оскiльки вона
засмiчує лiтературну мову, ро бить ïï незрозумiлою,
важкою для сприйняття. Жаргонiзми це специфiчнi лiте ратурнi й
напiвлiтературнi слова та вирази, властивi мовленню певноï
соцiальноï чи професiйноï групи лю дей. Словами, що
вживаються в жаргонi соцiальному дiалектi мови, користуються люди,
обєднанi спiльними iнтересами, захопленням, професiєю,
вiком, обставинами. Жаргонiзми використовуються не для приховування
iнформацiï вiд чу жих, а для надання експресивного за барвлення
назвам предметiв i явищ, важливих для членiв соцiальноï гру пи.
Наприклад, кльово, кайфово, су пер (добре, гарно), бабки (грошi),
при кид (манера одягатися), т усовка (мiсце збору, спiлкування), на
шару (задарма), бухати, квасити (пити), чорнило (червоне вино).
Iснують також професiйнi жарго нiзми: лабух (музикант), лабати
(грати), конса (консерваторiя), фане ра (фонограма). Рiзновидом
жаргонiзмiв виступа ють арготизми слова й вирази, якi в мовленнi
(арго) декласованих елементiв уживаються для засекре чення
своïх думок, для того, щоб зро- 141 УКРА ÏНСЬКА МОВА бити
ïï незрозумiлою для iнших. Арготизмами послуговуються зло
чинцi, ранiше ними користувалися ремiсники, мандрiвнi крамарi, лiр
ники, жебраки. Наприклад, у злодiйському арго слово бон
означає вокзал, кафедра могила, помити украсти, замочи ти
убити. Письменники зрiдка використову ють арготизми в художнiх
творах для характеристики персонажiв або ство рення гумористичного
ефекту. За певних обставин спiлкування також уживаються: варваризми
iншомовнi слова й звороти, що не цiлком вiдповiда ють нормам
певноï мови й не до кiнця засвоєнi нею: авеню, клерк,
дендi, кюре, мадам, мосьє, мiсiс, фрау, хобi. У текстi
варваризми вживаються як у написаннi мовою оригiналу, так i в
кириличнiй транскрипцiï: tete-a-tete i тет-а-тет (сам на сам),
happy end i хепi енд (щасливий кiнець), modus vivendi i модус
вiвендi (спо сiб життя); вульгаризми грубi чи лайливi слова, не
прийнятi в лiтературнiй мовi; екзотизми слова, що для нас незвичнi,
дещо дивнi, походять з iнших мов, часто маловiдомих. Екзотизмами
можуть бути: назви установ (хурал, бундестаг)- посад, професiй
(полiсмен, ше риф, тореадор, гейша); грошових одиниць: (динар, пен
нi, юань ); житла, поселень: (аул, кишлак, вiгвам); предметiв одягу:
(паранджа, кiмоно)», страв, напоïв: (саке, ракiя); явищ
культури (байрам, сир такi, харакiрi).

Вузьковживана лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12684


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация