ВториннI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13080


До вторинних належать прислiв ники, що утворилися вiд iнших пов нозначних слiв, i тому за морфологiч ною будовою вони не однаковi. Прислiвники, утворенi вiд прик метникiв:
1. За допомогою суфiксiв -о, -е: тихий тихо, нiжний нiжно, старанний
старанно, гарячий гаряче, важчий важче, найдо рожчий найдорожче.
2. Префiксально-суфiксальним спо собом: злиття прийменника по з прик
метником + суфiкс -ому ( -и): по-батькiвському (по-батькiвсь- ки ),
по-козацькому ( по-козацьки ), по-французькому ( по-французь- ки),
по-давньому, по-доброму; злиттям рiзних префiксiв i су фiксiв з
прикметниками: замолоду, начисто, попросту, зрiдка, згарячу,
востаннє, пома- 280 леньку, вiддавна, звисока, змал ку,
незадовго, завбiльшки. Прислiвники, утворенi вiд iменникiв:
3. Злиттям прийменника з iменнико вими формами: удень, уночi, надворi,
додому, вго лос, напамять, поволi, услiд, без вiсти, зроду, наяву,
спiдлоба, улiт ку, навпростець, ущерть.
4. Переходом у прислiвник форм орудного вiдмiнка однини (морфо- лого-
синтаксичний спосiб): слiдом, кругом, ранком, весною, бiгом, миттю,
галопом. Прислiвники, утворенi вiд числiвникiв:
5. Префiксальним способом за допо могою префiксiв у-(в-), на-, по-:
вдвоє (уд воє), надвоє, по-друге, утретє,
учотирьох, уп'ятьох, поодинцi.
6. Суфiксальним способом за допомо гою суфiкса -чi: двiчi, тричi.
7. Префiксально-суфiксальним спо собом твориться прислiвник заодно.
Прислiвники, утворенi вiд займен никiв:
8. Префiксально-суфiксальним спо собом за допомогою префiкса по- та
суфiксiв -ому, -ем у: по-вашому, по-нашому, по-ïхньому, по-
моєму, по-твоєму, по-своєму- Гоаматика:
морфологiя, синтаксис 2 Злиттям прийменника iз займен ником (лексико-
синтаксичний спо сiб): нащо, зовсiм, потiм, унiчию. Прислiвники,
утворенi вiд дiєслiв: 1, Префiксально-суфiксальним спо собом
вiд дiєслiвноï основи: усупереч, наперекiр, потайки,
пiшки, сидьма, ридма, жартома. Прислiвники, утворенi вiд
прислiвникiв: 1,Префiксальним способом: завжди назавжди, нинi вiдни
нi, двiчi удвiчi, як будь-як, ко ли деколи, вчора позавчора, багато
забагато.
9.Суфiксальним способом: де десь, коли коли-небудь, чис то
чистiсiнько, бiло бiлесенько. Примiтка. Новоутворений прислiвник як
незмiнювана частина мови змiнює свiй морфемний склад
прийменник (або част ка) стає префiксом, а закiнчення форми
повнозначного слова суфiксом: улiтку, уночi, щ ороку, наш видку, на
двоє, допiзна, вiднинi, спiдлоба, по-ведме- по-латинi, по-
сусiдськи, по-перше. Творення складних прислiвникiв: 1-
Основоскладання (основи двох iменникiв, прикметника та iмен ника,
займенника та iменника): силомiць, босонiж, праворуч, само- Щжки.
^'Словоскладання (повторення того СаМого слова або слова, близького
чи протилежного за значенням): давно-давно, ледь-ледь, ось-ось, сила-
силенна, тишком-нишком, часто- густо, бiльш-менш.
10. Злиття словосполучень в одне сло во (лексико-синтаксичний спосiб):
мимоволi, горiлиць, запанiбрата, нашвидкуруч, привселюдно, стрiм
голов, натщесерце, споконвiку.

ВториннI прислIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13080