ВставнI слова, слово сполучення I речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13304


Вставними називають слова або словосполучення, якi виражають i ставлення мовця до висловлюваноï ним думки. Вони не несуть новоï iнформацiï а лише певним ЧИНОМ ОЦIНЮЮТЬ, УТОЧ НЮЮТЬ основне повiдомлення. Маємо iнформацiю: Бузок уже вiд цвiв. За допомогою вставних слiв цiй думцi можна надати рiзних смисло вих вiдтiнкiв: Бузок, напевно, уже вiдцвiв. Бузок на жаль, уже вiдцвiв. Бузок, по-мо єму, уже вiдцвiв. Бузок, кажуть, уже вiдцвiв. Здається, бузок уже вiдцвiв. Вставнi слова та словосполучення не є членами речення. Вимовляються во ни з особливою iнтонацiєю: прискоре ним темпом, зниженим або пiдвищеним голосом i вiдповiдно до цього видiля ються на письмi роздiловими знаками: На жаль, свiт побудований так, що щастя людства здобувається цiною чиïхось страждань (О. Довженко). Що не кажiть, а сотворiння свiту Таки своє у кожного митця. В. Бровченко. Чи справдi так було, Чи, може, хто збрехав (хто ворогiв не мав!), А все-таки катюзi, Як кажуть, буде по заслузi. Л. Глiбов.

ВставнI слова, слово сполучення I речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13304