<< Главная страница

ВIдокремленI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13286


Вiдокремлюються, В И Д IЛ Я Ю Ч И С Ь комами на письмi та паузами У в мовi, означення поширенi i непоо111 ренi, узгодженi i неузгоджень 360 Гоаматика: морфологiя, синтаксис Узгодженi означення вiдокремлюються : 1 Якщо вони вираженi дiєприкмет никовим або прикметниковим зво ротами i стоять пiсля означуваного слова: Добрiє свiт , народж ений в лю бовi (Т. Коломiєць ). Хай же буде благословенне життя, звеличене працею, осяяне любовю до матерi-природи (В. Гжицький). Мовчить мiй цiлий свiт, Загорнутий в легкi словеснi целофани. Л. Костенко. Лiс, закутаний у м яку бiлу габу, стоïть непорушно, облитий мi сячним сяйвом (У. Самчук). Хвала тому, хто людям у приполi Несе слова, подiбнi хлiбу й солi, I спiви, гiднi слави сiяча. М. Рильський. ‘ Якщо вони вiдносяться до особового займенника (незалежно вiд позицiï): Переповнений любовю, я вiдкрив кохання книгу (П . Тичина). Вона [любов] прийшла, заквiт чана i мила, IРУКУ лагiдно до мене простягла. В. Симоненко. I коли б соловєм я спiвучим У твоïх народилась лiсах, То про тебе, велику й могучу, Я навчила б спiвать небеса. М. Ткач. Заслуханi у вiдголосся м инулого, задивленi у мiраж майбут нього, ми часто пропускаємо повз увагу найцiннiше музику сьогоднiш нього дня ( Iрина Вiльде). Iнодi займенник може бути опущений: Закут аний у вiт ер, накрит ий небом i обмотаний пiснями, ле жу, мов мудрий лис, пiд папоротi квiтом… ( Б.-I. Антонич ).
3. Якщо вони поширенi, стоять перед означуваним словом i мають додат
ковий вiдтiнок обставинного зна чення причини чи умови (мож на
додати слова будучи, бувши): Виснаженi ат аками i великими вт рат
ами, нiмцi не витримали грiзного натиску полку. Вражений небаченим
видовищем, хiрург при кипiв до мiсця (3 те. О. Довж енка ). УВАГА!
До таких означень можна поставити ще питання чому? за яко ï
умови? незважаючи на що?, i стоять вони переважно на початку
речення. Але якщо означення не має обставинного вiдтiнку й
стоïть перед означуваним словом, то воно не
вiдокремлюється: Степове безмежжя тече буйною зелена вiстю
хлiбiв, мерехтить нагрiтим вiд сония повiтрям (I. Цюпа). Теплом
дихала настояна на травах i квiтах земля
4. Якщо вони вiддiленi вiд означуваного слова iншими членами речення:
Срiбним м аревом повит i, Бiля сiл стоять тополi. Л еся
Украïнка. 361 УКРАÏНСЬКА МОВА Поле нiмує, знесилене
вiтром, спить мертвим сном, руде, обдер те (М. Коцюбинський). Млою
ночi оповитий, скаче кiнь бiлокопитий, креше iскорки-огнi (Г.
Чупринка).
5. Два або кiлька непоширених озна чень пiсля означуваного слова, як що
перед ним уже є узгоджене оз начення: Нiжна блакитна хвиля,
чиста й тепла, кидала на берег тонке ме реживо пiни (М.
Коцюбинський). Я зiрвав для тебе золотi майори, В них осiння барва,
тепла i густа. Т. Масенко. Коли ж у препозицiï такого озна
чення немає, то непоширенi озна чення, що стоять пiсля
iменника, можуть вiдокремлюватися або не вiдокремлюватися (за
бажанням автора): Берiзку, нiжну i струнку, цiлує вiтер
кучерявий (В. Сосюра). Пiдводилось сонце червоне, заспа не, невмите
(М. Хвильовий). Мовчать каштани, стомленi i млявi (В. Симоненко).
УВАГА! Iнколи структура речення вимагає використання
комбiнованого знака коми й тире (,): Сльози, пронизанi сонцем,
веселка. Про мiнь, умитий сльозою. роса (А. Листопад). У наведених
реченнях вiдокремлюються озна чення, вираженi
дiєприкметниковими зворота- ми, що стоять пiсля означуваних
слiв. Тире став ляться мiж пiдметами й присудками, виражени- ми
iменниками.
6. Кiлька непоширених означень, що стоять у кiнцi речення, вiдокрем
люються тире: Тихi, нiжнi зорi спадали з неба бiлi, непрозорi…
(Л еся Украïнка). Я кину все. Я вiрю в кiлометри Обвiтренi,
задиханi i злi. Л. Костенко. Володимирську гiрку хтось наче
оббризкав фарбами золотисти ми, коричневими, зелено-бурими, (М.
Олiйник). Вiдокремлення неузгоджених означень
7. Неузгодженi означення, вираженi iменниками з прийменниками або без
них, вiдокремлюються обовязково за наявностi вiдповiдноï паузи
та осо бливого змiстового навантаження: Ось сонце вiри чисте i
просте, Ось сонце мiри з вiжками на храпах.
I. Драч.
2. Вiдокремлюються також неузго» дженi означення, що стоять в одно-
му ряду з узгодженими: Iзум рудна, блискуча, з перпиС' тою, нiжною
пiною, хвиля књ' титься, грає, спiваючи пiснiï дзвiнку
(М. Вороний ). Шукайте цензора в собi. Вiн там живе, дрiмучий, без
голi^^» Л. Костенко. Гоаматика: морфологiя, синтаксис З
Вiдокремлюються неузгодженi оз начення, якi вiдносяться до влас
ноï назви та займенника: Верига, з опущ еним и плечима i
посiрiлими вп али м и щ оками, вийшов до ворiт ( П . П ан ч).
3. Неузгодженi означення, вираженi порiвняльним зворотом, вiдокрем
люються завжди: У травах коник, як зелений гном, на скрипку
грає ( М . Рильський). В небi хмарка, наче бiлий лебiдь, про
пливає в далекi краï (Д. П авличко).
4. Вiдокремлюються тире неузго дженi означення, що вираженi iн
фiнiтивом iз залежними словами або без них та мають уточнювальне
значення й стоять здебiльшого в кiнцi речення (перед ними можна
поставити слово а саме): Оце i є той випадок єдиний,
Коли найбiльша мужнiсть утекти. Л. Костенко. Божий дар ти маєш
з неба лю дям долю вiщ уват и (М. Вороний ). I розпочне моє
нове село свою од вiчну хлiборобську справу роби ти хлiб, саджать
городину, тво рить добро (Г. Свiтлична). ПОРIВНЯЙТЕ! Рњстежте, за
яких умов узгоджене означення 'Аокремлюються, а за яких нi:
1^Шйiiдошем хлiба яскраво зеленiли. -Шшi дощем вони яскраво
зеленiли. ^лiба, змитi дощем, яскраво зеленiли.
5. Змитi дошем. яскраво зеленiли хлiба.
6. Змитi дошем. хлiба вiдразу зазеленiли.

ВIдокремленI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13286


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация