<< Главная страница

ВIдмIнковI закIнчення IменникIв II вIдмIни множини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12793


У називному вiдмiнку iменники твердоï групи мають закiнчення -и (снiги, прапори, пралiси, муляри, бо ри); -i (-Ï) iменники чоловiчого роду мякоï та мiш аноï груп (лебедi, про фiлi, вiвчарi, ком арi, звичаï). Iменники середнього роду всiх трьох груп закiнчуються на -а (-я): вiкна, дзеркал а, гiлля, знаряддя. УВАГА!
1. При твореннi називного вiдмiнка множини деякi iменники втрачають
суфiкси -ин, -анин (-янин), -чанин: селянин селяни; громадянин
громадяни; словянин слов'яни; киянин кияни; вiрменин вiрмени;
болгарин болгари; галичанин галичани, але: гРузин грузини; Циган
цигани; њсетин осетини; мордвин мордвини.
2. Окремi iменники чоловiчого роду твердоï гРупи мають паралельнi
закiнчення -и та -а. Рукави р у к а в а ; вуси вуса; грунти гРунта
(збiрне); х л iб i/ х л iб а (збiрне).
3. У деяких iменниках твердоï групи спос терiгається
закiнчення -i та чергування при голосних: око очi, вухо уш i
^частiше в уха), друг друзi.
4. Деякi iменники середнього роду, що мають омонiмiчнi закiнчення в
називному й знахiдному вiдмiнках, для пiдсилення множинностi
дiстають наголошенi закiнчення: весiлля, свята i весiлля, свята. У
родовому вiдмiнку вживаються закiнчення -iв ( ïв): друкарiв,
атомiв, кораблiв, морiв, почуттiв, звичаïв, повiрïв, при
слiвïв, обрiïв, кiлограм iв, солда тiв, полiв (i пiль).
Багатьом iменникам властиве нульове закiнчення: знань0, змагань0,
облич0, сто- лiть0, христ иян0, параф iян0, сiл0, слiв0, чудес0,
небес0. I тiльки окремi iменники чоловiчо го i середнього роду мають
закiн чення -ей: коней, гостей, очей, плечей (i плiч). Давальний
вiдмiнок характери зується унiфiкованим закiнченням -ам ( лл):
студентам, професорам, iнст и тутам, компютерам, знанням, прислiвям,
почуттям. У знахiдному вiдмiнку, як i в од нинi, назви iстот мають
закiнчення родового вiдмiнка (бачу синiв, а к торiв, юристiв,
полiтикiв, священи кiв, спiвробiт никiв), а назви неiстот 189
УКРАÏНСЬКА МОВА називного (бачу клени, лiси, гриби, береги).
Проте назви деяких свiйських тва рин мають паралельнi закiнчення:
напоïти коней i конi, запрягати волiв i воли. Одноманiтними
закiнченнями ха рактеризується орудний вiдмiнок: -ами для
iменникiв твердоï i мiшаноï груп (вiршами, словами,
мечами, бетонярами, зброярами); -ями для iменникiв мякоï групи
(хлопцями, красенями, кобзаря ми, коренями, серцями, морями). УВАГА!
5. Окремi iменники мають паралельнi закiнчення: крилами крильми:
колiнами колiньми: чобо тами чобiтьми чоботями: гостями гiс- тьми:
конями кiньми: колесами колiсьми.
6. Закiнчення -има властиве iменникам: очi, ушi, плечi очима, ушима
(частiше в уха ми), плечима. У мiсцевому вiдмiнку характерне
закiнчення -ах (-ях) для всiх груп i родiв iменникiв другоï
вiдмiни: на шляхах, у переходах, на лугах, по узлiссях, у проваллях,
у кален дарях, при слюсарях, у гаях. Помилкове вживання: по лiсам,
по мостам, по переходам, по полям, по морям, по узгiрям.

ВIдмIнковI закIнчення IменникIв II вIдмIни множини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12793


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация