Варшавська лIтературна група orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13842


Представлена творчими постатями Н. Лiвицькоï-Холодноï, . Маланю- ката Ю. Липи. вген Маланюк (1897-1968) один з найвиз начнiших украïнських поетiв XX ст. Автор багатьох поетичних збiрок (.I перiод творчостi Стилет i сти- лос (1925), Гербарiй (1926), Зем ля й залiзо (1930), Земна мадонна* (1934); II перiод Поезiï в одному томi (1954), Остання весна (1959), Серпень (1964) та iн.), провiдною iдеєю яких стало возвеличення рiдноï землi. вген Маланюк майс тер строгоï i врiвноваженоï форми, Що має глибокий фiлософський кон текст. Магiстральною темою всiєï йо го творчостi була одна Украïна. Мрiя Маланюка Украïна поверне собi всесвiтню славу своєï прароди- тельки Киïвськоï Русi, славу, рiвну славi античних Еллади та Ри му. Та цього має прагнути Я народ. Украïнських емiграцiйних поетiв мiжвоєнного двадцятилiття деякi лiтеретурознавцi обєднують умов ною назвою празька школа*, не ви окремлюючи серед них празькоï та варшавськоï лiтературних груп. Проте ставлення до цiєï назви (ïï за пропонував В. Державин) неоднознач не. Так, . Маланюк, Н. Лiвипька- Холодна заперечували iснування празькоï школи, яка не мала нi стату ту, нi програми. Попри це творчiсть украïнських пи сьменникiв, що жили перед Другою свiтовою вiйною в Празi, Подебрадах i Варшавi (. Маланюк, Ю, Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрiй Клен (О. Бургардт), Н. Лiвицька-Хо- лодна, О. Лятуринська, Ю. Липа, Олег Ольжич, О. Телiга, Г. Мазуренко та iн.), обєднують спiльнi риси, як-от: яскравий неповторний iсторiософiзм, вольовi iмперативи, нацiотворчий па фос, стильовий синтез ïхньоï лiрики тощо. Тому вживання термiну празь ка школа* цiлком припустиме.

Варшавська лIтературна група orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13842