УСНА НАРОДНА ТВОРЧIСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13443


фольклор (вiд англiйського folk lore буквально народна мудрiсть, народнi знання) важлива складова частина культури народу, яка є втiленням поглядiв, iдеалiв та праг нень людей. Цим термiном окреслю ють усю творчу дiяльнiсть народу: поезiю, музику, театр, танець, архi тектуру, художнє й декоративно- ужиткове мистецтво. На позначення згаданого обсягу понять також уживаний термiн на родна творчiсть. Усна народна творчiсть вужче поняття, ним позначають художню словесну творчiсть широких мас, су купнiсть народних обрядових дiй. Синонiмiчнi назви народна пое тична творчiсть, народна сло веснiсть. Традицiйно в лiтературi термiном фольклор називають усну народну творчiсть. Народнопоетичнi твори складали- Ся> виконувалися й поширювалися протягом вiкiв усним шляхом. На родна поетична творчiсть в основно* МУ була анонiмною. Хто створив пiс- казки, думи та iншi зразки фо льклору, ми не знаємо. Лише зрiдка 1СтњРiя зберiгала iмена окремих ав- тњРiв. Наприклад, гадають, що пiснi й не ходи, Грицю, За свiт встали козаченьки склала Маруся Чурай, яка жила в Полтавi в серединi XVII ст. Ще одна ознака фольклору: колек тивне творення. Фольклорний твiр постiйно зазнає змiн. Своєрiдною особливiстю народноï творчостi є варiантнiсть (паралельне iснування кiлькох версiй твору). Фольклор це передiсторiя лiте ратури, джерело ïï виникнення. Ук раïнська народна словеснiсть надзви чайно багата та рiзножанрова. Вона охоплює i мiфологiю, i календарно- обрядову творчiсть, i родинно-обря- дову творчiсть, i героïчний епос, i балади, i лiричнi пiснi, i казки, i ле генди та перекази, i прислiвя та при казки, i загадки, i колисковi.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧIСТЬ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13443