<< Главная страница

ТIнI забутих предкIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13800


Iсторiя написання. Повертаючись з Iталiï влiтку 1910 року, Михайло Коцюбинський заïхав у карпатське село Криворiвню. Короткi вiдвiдини того чарiвного краю з мальовничою природою та первозданним побутом мешканцiв гiр не дали письменнико вi достатнього матерiалу для твору. Проте бажання написати про незви чайний казковий народ гуцулiв не полишає його. Коцюбинський
!Ще раз вiдвiдує гуцульський край,
вивчає звичаï, побут, фольклор його мешканцiв. Враження вiд
чарiвного Полону горян лягли в основу повiстi *Тiнi забутих предкiв
(1911). На ДУмку письменника, гуцули й у ,ХХ ст. залишилися язичниками.
Ав тор дослiджує вплив фантастичних, мiфологiчних уявлень на
формуван ня характеру головного героя та його свiтосприйняття. Початок
твору простий, спокiй ний, як i властиве казцi. Уже з пер ших слiв
повiстi стає вiдчутним фан тастичний елемент. Неспокiйнiсть
новонародженого Iванка мати пояс нює тим, що ïï дитину
пiдмiнили: Не сокотилася баба при злогах, не обкурила десь хати, не
засвiтила свiчки, i хитра бiсиця встигла обмi няти ïï дитину
на своє бiсеня. Так вiд самого народження потрапляє Iван у
дивний свiт мiфологiчних вiру вань. У дорослому вiцi фантастичнi
уявлення не зникають, вони просто набирають iнших форм, виявляють ся у
вiрi в таємничу, животворну си лу вогню, ворожiннi та
ритуальностi дiй гуцулiв. У повiстi химерно переплiтаються реальнiсть i
фантастичне, дiйснiсть i вигадка. Проте завдяки майстерностi автора
читач завжди може розрiзни ти правдиве й вигадане, що є резуль
татом чи то багатоï, чи то збудженоï уяви героïв. Так,
зустрiч Iванка з Марiчкою-мавкою не викликають у нас здивування.
Знаючи, що Йван тривалий час не мiг повiрити в смерть Марiчки, не мiг
забути ïï, ми цiлком природно сприймаємо епiзод, коли
кохана постає перед ним: вiн ба- 665 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА
чить ïï, чує, розмовляє. Фантастичнi образи,
виведенi в повiстi, покликанi не стiльки окреслити романтичну iсторiю
кохання Iванка й Марiчки, вiдтворити нацiональний колорит, скiльки
передати особливостi духов ного свiту героïв. У повiстi Тiнi
забутих предкiв* Коцюбинський виявив себе майстром сюжету. Перша
зустрiч Iвана й Ма рiйки починається з конфлiкту бiйки. Рiд
Палiйчукiв ворогував з ро дом Гутенюкiв. Хоч всi в родинi кипiли злiстю
й завзяттям на той ди явольський рiд, але нiхто не мiг док ладно
розказати Iвановi, звiдки пi шла ворожнеча*. Хоч i перетнулися дитячi
долi пiд час бiйки, та поваж ний, повний довiря Марiйчин рух, яким
подала дiвчинка Iвановi поло вину цукерки, назавжди приспав ту злiсть i
ворожнечу. Навiть смерть старого Палiйчука, що загинув у тiй сiчi, жила
в його памятi не так дов го, як знайомiсть з дiвчам. Вiд са мого
початку кохання Iвана та Марiчки було трагiчним, прирече ним на
нещастя. Любчику Iванку! питає вона. Ци будемо в парi усе? I сама
дає вiдповiдь: Ой, нi! Ве лику пiзьму [гнiв] має у серцi
стари- ня наша. Не набутися нам*. На перешкодi ïхньому щастю, лю
бовi стала не ворожнеча родiв, а суво ра, дика гiрська природа. Як
лiтував Iван у полонинi, сталася бiда: …ко ли брела Черемош , в
зял а ïï [Марiчку] вода. Довго не м iг зм и ри тися з до лею
Iван i, мабуть, так и не змирився. Анi одруження з П алагною , анi
ґаз дування не принесли йому душевного спокою. Туга, ж аль за
коханою стали причиною передчасноï Iвановоï смер тi. Тонкий
психолог, Коцюбинський через фантастичнi образи вiдтворює змiни в
психiчному станi Iвана, як вiн урештi-решт утрачає вiдчуття ре
альностi та починає м ари ти . Його збуджена уява малю є тi
картини, що волiла бачити душ а зустрiч з коха ною, розмову. Iван р
ятує Марiчку- нявку вiд чугайстра, та, пiш овш и на ïï
поклик-стогiн, падає в безодню. Д iалектика ж и ття й см ертi
показа на в останнiй части н i повiстi Тiнi за бутих предкiв. О бряд
похорону в гуцулiв сповнений ритуального, таєм ничого змiсту. П
алагна ф айно голо сить, хоч усiм вiдомо, щ о вона була невiрною
дружиною , та обряд вима гає доброго виконанн я своєï
ролi. Усi сумують i туж ать, аж от раптом у на товпi виникає п
итанн я: Чи не бага то вже суму м ала бiдна душ а? I рап том настрiй зм
iню ється: …од порога вже починався рух. Щ е несмiливо
тупали ноги, п х ал и ся л iк т i… I ось раптом високий ж iночий
см iх гостро розтяв важ кi покрови сум у… Почи налися забави,
iгри, п о ц iл у н ки , обiй ми; а мертве обличчя усе щ е усмiха лося
загадковою усм iш кою смертi. 666 Нова лiтература Коцюбинський у
властивiй йому iмпресiонiстичнiй манерi змалював життя, кохання i
смерть Iвана й Ма- рiчки, передав дух гуцульського села, вiрування
гуцулiв, ïхнi язич ницькi звичаï та обряди.

ТIнI забутих предкIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13800


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация