Способи дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13008


Спосiб дiєслова вказує на вiдно шення дiï до дiйсностi. В украïнськiй мовi є три способи дiєслiв: дiйсний, умовний i наказовий. Дiйсний спосiб виражає реальну дiю, яка вiдбувається (теперiшнiй час), вiдбулася (минулий час), вiд бувалася в минулому поперед iншоï минулоï дiï чи процесу (давноми нулий час) або вiдбудеться (май бутнiй час): Любила сад квiтучий навеснi. Любила лiто сонечком в зенiтi. Любити буду i осiннi днi Листком останнiм на осiннiм вiттi, Прийде зима, пригорнуся до слiв, А не впаду зотлiлою зорею. Почну дiлитись радiстю снiгiв I тiшитись розрадою своєю: Що я на цiй округленiй землi Тоненька гiлка свiту гомiнкого. Мене принiс метелик на крилi У людний простiр з неба голубого. А сам помер. У памятi моïй Тремтять i досi мерехтливi крила. I почуття упевнених надiй В моïй душi собi гнiздечко звили. Г. Чубач. Дiєслова дiйсного способу змiню ються за часами (ходить, ходив, буде ходити), числами (ходить хо дять), у теперiшньому й майбут ньому часi за особами (я ходжу, ходитиму: ти ходиш, ходити ” меш; вiн ходить, ходитиме; ми » ходимо, ходитимемо…), у минулому й давноминулому часi за родами (ходив, ходила, ходило; ходив був< ходила була, ходило було). Наказовий спосiб у формi наказу, заклику, побажання, прохання, п ради виражає спонукання до дiï- ДiЯ реально ще не iснує i не iснувала, ал той, хто говорить, сподiвається, вона повинна вiдбутися: Не дурiте самi себе, Учiтеся, читайте, 254 Гоаматика: морфологiя, синтаксис I чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь! Праведная душе! Прийми мою мову не мудру, та щиру. Прийми, привiтай. Не кинь сиротою, як кинув дiброви, Прилинь же до мене хоч на одно слово Та про Украïну менi заспiвай. Поховайте та вставайте, Кайдани порвiте I вражою злою кровю Волю окропiте. I всiм нам вкупi на землi диномислiє подай I братолюбiє пошли! З те. Т. Шевченка. Дiєслова наказового способу не мають категорiï часу, але вони змiню ються за особами й числами. Особа Однина Множина 1-а ос. сидiмо, станьмо, спiваймо 2-а ос. сиди, стань, сидiть, станьте, спiвай спiвайте Форми наказового способу утворю ються вiд основи теперiшнього часу За Допомогою закiнчень: 2-а ос. одн. -и (скажи, зiтри, вине си) або нульового за кiнчення (ночуй, свят куй, сип, рiж), 1′а ос. мн. -iмо (-iм), -мо (скажiмо, зiтрiмо, винесiмо, свят куймо, сипмо, рiжмо)] 2-а ос. мн. -iть (-iте), -те (ска жiть, зiтрiть, вине сiть, святкуйте, сип те, рiжте). Закiнчення -и, -iмо (iм ) , -iть ( iте) вживаються в таких випадках: якщо наголос падає на закiнчення: несуть неси, несiмо, несiть; якщо основа закiнчується збiгом двох приголосних: гукнути гукни, гукнiмо, гукнiть. Iншi приклади: похвал-и похвал -iмо похвал -iть вибер -и вибер -iмо вибер -iть береж -и береж -iмо береж -iть стрибн-и стрибн -iмо стрибн -iть. В iнших дiєсловах з основою на -у, д, т, з, с, л, н, якi помякшуються, на б, п, в, м, ж, ч, ш, р наказовий спосiб виражається в 2-iй ос. однини нульо вим закiнченням (сiй, мрiй, стань, дозволь, злiзь, порадь, сип, плач, удар, облиш, приголуб). Спецiальноï форми 3-оï особи нака зовий спосiб не має. Якщо треба пере дати наказ (прохання, пораду тощо) у 3-iй особi, то вживаються частки хай, нехай i форма 3-оï особи дiйсного способу: Хай (нехай) заграє, хай ( нехай) пояснює, хай (нехай) почекають. Це т. зв. описова (аналiтична) форма наказового способу: Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. 255 УКРАÏНСЬКА МОВА Хай буде легко. Це був тiчьки сон, Що ледь торкнувся пам'ятi вустами. Нехай тендiтнi пальцi етики Торкнут ь вам серце i уста. З те. Л. Костенко. Деколи замiсть дiєслова в наказо вому способi вживається неозначена форма дiєслова (iнфiнiтив) для пiдси лення наказу: Сидiти! Не вiдступати! Пiдня ти прапор! Перед вживанням воду кипятити! Умовний спосiб означає дiю, можливу тiльки за певних умов або бажану: Я хот iв би, як ти, прожити, Щоб не тлiти, а завжди горiть. Я б побажав тобi когось отак любити, Я к я тебе люблю. Але певен, що жодного разу У вагання i сумнiвiв час Дрiбязковi хмарки образи Н е закрили б сонце вiд нас. Бо тебе i мене б судила Не образа, не гнiв любов. В душi щедро вона б свiтила, Оновляла ïх знов i знов. З те. В. Симоненка. Умовний спосiб твориться вiд дiєслiв минулого часу за допомогою частки би (б). Частка би вживається пiсля дiє слiв, якi закiнчуються на приголос ний (лет iв би, садив би, прославив би, берiг би). и < УВАГА! Частку би ( б ) з дiєсловам и завж ди пишемо окремо, вона м о ж е стояти як безпосередньо пiсля дiєслова, та к i пiсля б удь-якого повно значного слова: Та д е б н е х о д и в я в д а л е к iй дорозi, В ч у ж iм чи у р iд н iм к р а ю , Я згадую вогник у т и х iй т ривозi I рiдну х а т и н у свою .
A . М алиш ко. Коли б у с i о д у р е н i п розр iл и, Коли б у с i у б
и т i о ж и л и , То неб о , вiд п р о кл ь о н iв посiрiле, Н
апевне б, р е п н у л о в iд с о р о м у й хули.
B. Сим оненко. Коли б i н а с н е б е с н и х розл учил и З агинули б н
е т iл ь ки т и i я: Н е вийш ло б с о н ц е н а ал ьп iй ськi
схили, Спинилася б д н iп р о в а т ечiя. М . Р уд ен ко .
Дiєслова умовного способу мають лише категорiï роду й
числа. Форма особи ви зн ачається за допомогою займенникiв, а
категорiï часу взагалi немає. Особа Однина Множина Чол.
р. Сер. р. Ж iн . р. 1-а писав би писало бписала б писали б 2-а
писав би писало б писала б писали о 3-я писав би писало б писала б
писали о

Способи дIєслIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13008