СлужбовI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12698


Службовi морфеми префiкс, суфiкс, закiнчення (афiкс), постфiкс, Iнтерфiкс. Вони служать для творення нових слiв i форм слова, а тому бувають: словотворчi: день щодень; правда неправ да; туман туманний; берег прибережний; стрибати стри бок; бiгти збiгтися; формотворчi: казка казки казку казкою… мудрий мудрiший наймудрi- ший (форми вищого i найвищого ступенiв порiвняння прикметникiв); читати читав (форма минуло го часу дiєслова); робити зробити (форма доко наного виду дiєслова); вiдпочивати вiдпочиваючи (дiє прислiвник як форма дiєслова). Префiкс (вiд латинського ргае^хив прикрiплений перед чим-небудь) частина слова, яка стоïть перед коре нем i служить для утворення нових слiв (смерть безсмертя, мороз паморозь, звуковий надзвуковий, важливий архiваж ливий, будува ти перебудувати, нинi донинi) або форм слiв (бiлий пребiлий, писати написати). Iнша назва морфеми приросток. Найчастiше у словi один префiкс, але ïх може бути два (щонайвищий) i бiльше (пере-роз-по-дiл). За допо могою префiксiв творяться новi слова того ж лексико-граматичного роз ряду (iменник > iменник, при кметник прикметник, дiєслово * дiєслово). 149 УКРАÏНСЬКА НОВА Примiтка. Префiксоïди це початковi елементи складних слiв типу nie-, капiв-, супер-, контр-, екс- : пiвроку, напiв'яскравий, супермодний, контр-адмiрал, екс-чемпiон. Суфiкс (вiд латинського suffixus прикрiплений, пiдставлений) службова морфема, яка стоïть пiсля кореня й служить для утворення нових слiв i словоформ. У цьому ж значеннi вживається термiн наросток*. Бiльшiсть суфiксiв виконує в мовi словотворчу роль: брат братерство; бандура бандурист; саджати саджанець; море морський; фарба фарбувати. Формотворчими виступають су фiкси дiєслiв, ступенiв порiвняння прикметникiв та прислiвникiв, дiє прикметникiв : гукати гукнути, коротко коротше, зачинити зачинений. Суфiкси в основному закрiплю ються за певними частинами мови. Постфiкс (вiд латинського post- fixus прикрiплений пiсля) службова морфема, що стоïть у кiнцi слова (пiсля закiнчення) i має слово творче чи формотворче значення. До постфiксiв належать частки -ся ( -сь ), -який, -небудь, -но, -бо: вчити вчитися, будь-який, хто- небудь, прийди-но, читай-бо. Примiтка. У шкiльнiй практицi ïх вiдносять до суфiксiв. Iнтерфiкс (вiд латинського inter- fixum прикрiплений мiж) спо лучна голосна, що використовується при утвореннi складних слiв. Iнтер фiкси (о, е, є, а, од:) поєднують коренi (два i бiльше) в одне самостiйне слово: лiсостеп, зорепад, працездатний, життєрадiсний, сорокаметровий, двохсотий, грязеводолiкарня. Закiнчення (ф лексiя, вiд латин ського flexio згинання, перехiд) службова змiнна морфема, яка утво рює новi словоформи i служить для звязку слiв у реченнi. Наприклад, слово картина граматично повя зується з дiєсловом за допомогою закiнчення -у (малювати картину), з iменником за допомогою за кiнчення -и (малювання картини), а з дiєприкметником закiнчення -ою (зачарований картиною). Закiнчен ня виражає граматичне значення слова (вiдмiнок, рiд, число, особу). Щоб визначити закiнчення, треба слово провiдмiняти за вiдмiнками (iменник, прикметник, числiвник, займенник, дiєприкметник) або осо бами (дiєслово). Н. вiр-а 1 ос. одн. вiр-ю Р. вiр-и 2 ос. одн. вiр-ииi Д. вiр-i 3 ос. одн. вiр ить УВАГА! Закiнчення мають тiльки змiннi слова. - 150 Морфемiка. Словотвiр В одних словоформах закiнчення виражається звуками (бiла береза росла повне), в iнших його немає (зелен клен рiс нульове). Нульове закiнчення видiляється шляхом спiвставлення з iншими фор мами слова, у яких воно виражене матерiально (звуками). Наприклад, у словi дощ О ну льове закiнчення, яке вказує на чоло вiчий рiд, називний вiдмiнок, однину iменника. Його можна визначити у порiвняннi зi словоформами дощ-у, дощ-ем, на дощ-i. У формах ясен, дрiбен, рад (короткi прикметники), гiр, книг, зiрок, сер дець (родовий вiдмiнок множини iменникiв), любов, радiст ь, вiрнiсть (називний вiдмiнок однини iмен никiв) нульове закiнчення, яке позначається або 0 .

СлужбовI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12698