<< Главная страница

Слово про IгорIв похIд orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13544


Найбiльша гордiсть давньоруськоï лiтератури, одна з найвидатнiших памяток свiтовоï культури Слово про Iгорiв похiд (1198-1199 pp. — час написання) знайдена й надруко вана в 1800 роцi. Первiсний рукопис поеми, писаноï по гарячих слiдах подiй, не зберiгся. Один з пiзнiших ïï спискiв у складi збiрника, придбано го в архiмандрита I. Биковського, потрапив до рук обер-прокурора Си ноду графа О. Мусiна-Пушкiна. Ста лося це в 1787 роцi, а 1800 року зу силлями цього мецената й учених М. Бантиша-Каменського й О. Мали- новського здiйснено перше видання твору. На жаль, єдиний рукопис згорiв у Москвi 1812 року. Залиши- лася iнша його копiя, зроблена ДлЯ Катерини II, i першодрук, якi Дењ рiзняться й мають темнi мiсця- Д дало пiдстави деяким ученим назв0 ти лiтопис учених пiдробкою, Я врештi не пiдтвердилося: двовiкњв вивчення довело безперечну авТ тичнiсть (справжнiсть) памятки- ^ Iсторичною основою поеми є далий похiд князя Iгоря СвятосЛ 502 вича, його брата Всеволода, сина i найхарактернiших для певного героя Володимира та небожа Святослава обставинах: воïна у битвi, полiти- проти половецьких ворогiв Руськоï ка у промовi, жiнки в очiку- землi, який закiнчився поразкою ваннi коханого, русичiв у битвi на рiчцi Калцi. Центральний образ Слова Композицiйно першою частиною Руська земля, яку автор вiдтворив не Слова… є заспiв. Обираючи в ньо- тiльки в просторовiй, а й у часовiй му власну творчу манеру, автор зга- перспективi, бо його цiкавить не лише дує досвiд спiвця княжоï слави вiщо- конкретний епiзод руськоï iсторiï го Бояна, що розтiкався мислiю по похiд i поразка Iгоря. Вiн задумується древу, сiрим вовком по землi, сизим над iсторичною долею Русi, над ïï ми- орлом пiд хмари, але для себе оби- нулим i майбутнiм. Автор малює скор- рає спосiб розповiдi за билинами ботну картину становища Русi, до свого часу. якого призвела поразка Iгоря, розгля- Початок твору лаконiчний, ди- дає ïï як результат князiвських чвар, i намiчний. Замiсть епiчно докладних говорить про них з гiркотою в серцi, описiв збору ратi вислiв непере- Горе Руськоï землi змальовується за можного прагнення Iгоря напитися допомогою символiчно-мiфологiчних шоломом з Дону великого, здолати образiв: Невеселi часи прийшли на хижого ворога або ж порубаним (але Русь, бо степова трава прикрила ïï не полоненим) бути. Опис походу опо- воïнiв. Пiднялася Дiва-обида i пiшла витий чорним запиналом символiки I по землi давнього бога Трояна Русi, нещастя. Природа повноправний Вона сплеснула лебединими крилами учасник дiï зловiсними вiщуван- I бiля синього моря i прогнала часи дос- нями наче намагається затримати ру- I татку. Князi стали на себе крамолу ку- сичiв. Але воï женуть тривогу й мiря- I вати, на мале велике говорити. А тим ють чисте поле Половецьке, вос- часом поганi набiгли на Русь з усiх таннє кидаючи оком у рiдну сторону I бокiв i наносили ïй поразки. Зi знан- О Руськая земле, уже за шеломянем I ням iсторичних деталей, дотримую- (горою) єси! I чись правди, автор говорить про те ли- Людськi характери вiдтворенi ску- I холiття, яке принесла поразка Iгоря по, але в кожному пiдкреслено най- I не тiльки на Русь узагалi, а й на ок- прикметнiшу рису: в Iгоря хо- I ремi ïï землi. Так, Киïв застогнав вiд робрiсть (як i у Всеволода), у Свято- I туги, а Чернiгiв вiд нападiв. слава мудрiсть, у Ярославни I Розкриттю образу Руськоï землi вiрнiсть. I розкритi цi властивостi в | сприяють також пейзажнi картини. ______ —— ————————- —- ——— —————— Прадавня лiтература 503 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Природнi сили допомагають руським людям, попереджають про можливе лихо. Як складова частина великоï Русi i як дiйовий фактор виступають сили природи в плачi Ярославни. Адже вiтер, до якого вона звер тається, шугає попiд хмарами й гой дає на морi кораблi; Днiпро пробив камянi гори через Половецьку землю, що дало можливiсть Свя тославовi послати своï кораблi проти ворога; сонце приносить усiм тепло й радiсть. Остання третя частина поеми звучить радiсним оптимiстичним акордом. Сказали колись знаменитi спiвцi Боян i Ходина, що важко го ловi без плеча, а тiлу без голови. Так тепер i Руськiй землi важко без Iгоря. Тому Руська земля радiсно його зустрiчає пiсля втечi з полону. На небi ясно свiтить сонце, скрiзь луна ють пiснi дiвчат, навiть на далекому Дунаï, де тодi ще зберiгалися руськi поселення. Пiд радiсне вiтання Iгор прибуває до Києва. Ставлення автора до Iгоря двознач не: Iгор чесний, хоробрий воïн, патрiот своєï батькiвщини, але автор не тiльки схвалює, а й засуджує кня зя. Вiн уважає великою помилкою те, що Iгор виступив у похiд без пiдтрим ки iнших князiв. Жорстока поразка це розплата за марнославство, егоïзм i нерозважливiсть Iгоря. Ав тор докоряє Iгоревi не лише в Золо тому словi С вятослава, увесь викла побудований так, щоб пiдкреслити згубнiсть учинку Новгород-Сiверсь- кого князя. Прагнення Iгоря здобути для себе славу призвело до того, щ0 вiн пересiв з князiвського сiдла в сiдло рабське й загубив багато русь кого добра на днi К аяли. У поемi є ще один образ, про нього у творi прямо не сказано нi слова, i водночас вiн у кож ному рядку. Це — сам автор. Хоч до нас, на жаль, не дiйшло його iм я, ми переконанi, що вiн усебiчно освiчена й вельми обда рована людина, яка добре знала усну народну творчiсть, iсторiю, гео графiю, розум iлася на полiтицi й вiйськовiй справi; це був не лише вели кий митець, а й пристрасний грома дянин, палкий поборник єдностi руських земель. Як генiальний витвiр києво-русь- кого письменства, пише сучасним лiтературознавець Борис Яценко, Слово займає чiльн е мiсце у свiто-
. . . . ак вш лiтературi середньовiччя…- героïчний епос С
лово СТОÏТЬ поряд з такими памятками, як iндiйський та iранський
епоси, франДУзьК Пiсня про Роланда, нiмецька П1С ня про Н iбелун гiв
, англiйський епњс Беовульф, iспанська Пiсня ПР мого Сiда, iсландськi
саги та ïй героïчнi твори. Я к i перелiченi тВњ^ в
iсторiï духовного ЖИТТЯ ЦИХ родiв, Слово є виявом м огутнь
504 Прадавня лiтература творчого духу украïнського етносу, його
самоствердження серед iнших народiв Землi, воно пройняте триво гою за
долю Русi-Украïни й сповнене високим патрiотичним чуттям, а це,
як вiдомо, притаманне творчостi ли ше сформованих народiв. Щоб
навязати Києву роль васала Московiï, московськi iдеологи
виби рали зi Слова про Iгорiв похiд лише те, що можна було
пристосувати до провiдноï, iмперськоï iдеï Росiï.
У росiйськiй науцi цей твiр пропагуєть ся як нацiональний
лiтературний шедевр. Важко повiрити, зауважує Б. Сте- панишин,
але про Слово вже опублiковано понад пять тисяч мо нографiй i
спецiальних розвiдок у рiзних краïнах свiту найбiльше, звiсно, в
Украïнi. У них Слово ана лiзують авторитетнi вченi (М. Мак
симович, О. Потебня, I. Франко, М. Грушевський, Л. Булаховський, Л.
Махновець, О. Мишанич та iншi) як цiнне джерело з iсторiï
Киïвськоï Русi, нашоï лiтературноï мови,
фольклору, мiфологiï, iсторичноï ге ографiï, навiть
давньоï фауни й флори Украïни. Тема Слова зображення нев
далого походу Iгоревоï дружини про ти половцiв. Iдея Слова
заклик руських КНЯЗIВ до єднання для спiльноï бо ротьби
проти зовнiш н iх ворогiв.

Слово про IгорIв похIд orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13544


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация