СкладнопIдряднI речення з пIдрядними причини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13377


Складнопiдрядним реченням з пiд рядним причини називають речення, у якому пiдрядна частина вказує на причину того, про що йдеться в го ловному реченнi, i вiдповiдає на пи тання чому? через що? з якоï причини? Пiдряднi реченя причини поясню ють головне речення в цiлому i при єднуються до нього сполучниками бо, тому що. через те що, оскiльки, вiд того що, позаяк: Не зневажай душi своєï цвiту, Бо з нього виросло кохання наше. Не гiдна ти дочкою лiсу зватись, Бо в тебе дух не вiльний, лiсовий А хатнiй, рабський. Я щастя не маю i в мрiях не бачу Бо iншiï мрiï у серцi ношу, З те. Лесi Украïнки. Пiдряднi речення зi сполучником бо завжди стоять тiльки пiсля голов ноï частини: Душа летить в дитинство, як у вирiй, Бо ïй на свiтi тепло тiльки там. Л. Костенко. Сполучник бо може стояти на по чатку нового речення, оскiльки при чина може бути висловлена окремо вiд наслiдку. У таких випадках спо лучник бо набуває додаткового при єднувального значення: I так необхiдно, щоб кожен щомитi свiтився для когось! Бо так необач но себе лише грiти (А. Листопад). Пiдряднi причини з iншими спо лучниками можуть стояти й перед го ловним реченням i пiсля нього: Пильнуй, мiй сину, заповiдi батька твого, не вiдкидай повчання матерi твоєï, позаяк навчання i є свiтло. Оскiльки дражливе слово викли кає лютощi, людина гаряча здiй має сварку. Людина лагiдна незгоду втихоми- ряє, тому що розважлива вiдпо вiдь гасить гнiв. Нiколи не прагни товариства лю дей злих, через те що серця ïхнi привченi до насильства (3 Бiблiï)- 404 Граматика: морфологiя, синтаксис Складенi сполучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в пiдряд ному реченнi. При розчленовуваннi цих сполучникiв на двi частини слова тому, тим, затим, через те входять до складу головного речення й викону ють роль спiввiдносних слiв, а пiдряд не зєднується з ним сполучником ЩО. Земля прекрасна тому, що на нiй живуть дзвiнкоголосi малюки (Ю. Бедзик). А через те, що в них була тiльки латка землi, нiхто довго не слав старостiв (М. Стельмах ). На морi ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О.Донченко ). Причиновий сполучник затим що в сучаснiй лiтературнiй мовi майже не вживається. Вiн засвiдчений зде бiльшого в художнiх творах XIX ст.: А бiльший меншого тусає та ще й бє, затим що сила є (Л. Глiбов). Пiдряднi причиновi частини мо жуть приєднуватися до головноï i за допомогою сполучника що, особливо тодi, коли в головному реченнi гово риться не про дiю, а про стан: Щасливий я, що народився на тво єму березi [Десни], що пив у неза бутнi роки твою мяку, веселу, си ву воду (О. Довженко). Тiльки смутно, що не можеш ти своïм життям до себе дорiвнятись (Леся Украïнка). В обох реченнях присудок (щасли вий, смутно) вказує не на дiю, на стан. До пiдрядних частин ставимо питання чому? з якоï причини?

СкладнопIдряднI речення з пIдрядними причини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13377