Сава Чалий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13764


Тему Сави Чалого розробляв вiд0′ мий украïнський драматург i прњ' ш и н i сiйяий iсторик Микола Костома- ^ дроте, взявши за основу для РС0њОÏ трагедiï народну пiсню, вiн усу- реч й iде1 засудження вiдступника- ^тажка зробив спробу довести не виннiсть Сави Чалого. Iсторична основа. I. Карпенко-Ка рий спирався не лише на народнi джерела, вiн ретельно вивчив опуб лiкованi iсторичнi розвiдки, з яких стало вiдомо, що Сава Чалий ^ ре альна особа, мiщанин з Комаргорода на Подiллi, який 1734 року склав присягу на вiрнiсть росiйськiй ца рицi Аннi Iоанiвнi, а з 1736 року фiгурує в документах як козацький полковник на службi в Речi Посполи тоï. Чалий активно допомагав у бо ротьбi з гайдамаками (протягом 1737-1738 рр. брав участь у кiлькох антигайдамацьких виступах). Iдейно-тематичний змiст. Сава Чалий трагедiя в 5 дiях i 7 карти нах. Карпенко-Карий традицiйно по чинає пєсу просторою експозицiєю, змальовуючи панорамнi картини страждань та бiд украïнського наро- ДУ- 3 розмови колишнiх селян поста ють жахливi картини безчинства польських шляхтичiв, що вигадують нњвi податки та вiдробiтки (один День за березову кору, один день за Рижики, один день за опеньки, i ще » Це вже прямо смiх один день чавщини за … конвалiï), утискiв та Жорстоких розправ над непокiрними. У трагедiï органiчно злилися зов нiшнє коло драматичного конфлiкту (боротьба украïнського народу зi шляхтою, обстоювання своïх прав i вiри) та внутрiшнє (злочин i трагедiя ватажка повстанцiв Сави Чалого, що став зрадником). Сава Чалий, славний запорожець, що дiстав освiту в Києвi в братствi (iдеться про Києво-Могилянську ака демiю), виступив проти польських магнатiв та козацькоï старшини, щоб боронити свiй народ вiд утискiв, злодiйств шляхтичiв; за православну вiру та церкву. Iмя Сави стало сим волом гайдамацького руху, непоко ри, помсти панам. Скривджений люд, козаки з Сiчi стають до лав Ча лого, проте сам ватажок, надмiрно розважливий i обережний, бачить єдиний порятунок у тому, щоб поки нути стару Украïну та заснувати но ву на вiльних козацьких степах бiля Лугу Великого. Не вичiкувань та розважливостi чекає вiд ватажка його побратим Гнат Голий, вiн прагне бою, помсти: Навколо скрiзь народ катують безо- ружний, а ми тут будемо мовчать i ждать? . До Гната пристає бiльшiсть кошовикiв, його обирають отаманом, а Чалий, погодившись на умови Ш мигельського, переходить пiд ко рогви польського короля та стає прислужником магната Юзефа По- тоцького. Приставши до польськоï 621 ____________________ Нова лiтература УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА шляхти, сподiваючись, що в такий спосiб зможе боронити рiдну землю та православну вiру, Чалий на догоду Потоцькому руйнує кошi козацькi, переслiдує та винищує гайдамак. За це дiстає чин полковника, маєтки, грошi. Проте душа його неспокiйна. Тонко, психологiчно глибоко пере дає Iван Карпенко-Карий вагання ко зацького ватажка. Лист Потоцького з обiцяними привiлеями пече зрадни ковi руку. Що це зо мною? запи тує себе Чалий. Менi здається, що я на матiр руку пiднiмаю!. Цi ваган ня не полишають його й надалi, до ос танньоï хвилини, хоч вiн i намагаєть ся повсякчас виправдати своï вчинки й перед Зосею, i перед козаками, i найголовнiше перед самим собою. За зраду присяги оборонять людей своïх вiд лядськоï кривди i на пастi Гнат Голий разом з двома брат чиками стратили Чалого в його влас ному маєтку селi Степашках. Па фосними та нещирими видаються виправдовування Чалого у фiналi пєси: Я лиш обороняв вiд кривди вашоï ввесь край*. З вуст Гната Голо го звучить громадський присуд зрад никовi: За те, що кiш у Чорнiм лiсi наш спалив, напавши зрадою на ньо го; за те, що ти ловив товаришiв i в руки панськi вiддавав; за те, що церкву ти спалив, тебе громада на ша смертi присудила…. Основна iдея пєси засудження зради.
I. Карпенко-Карий вже з початку пєси проводить зiставлення двох
побратимiв Сави Чалого та Гната Голого. Названi брати, обмiнявшись
хрестами та давши присягу на вiр- нiсть, мають однакову мету боро
нити украïнський народ, але застосо вують рiзнi засоби
ïï досягнення. Надмiрнiй розважливостi та обе режностi
Чалого драматург проти ставляє нестриманiсть i гарячковiсть
Голого. Там, де Сава Чалий удається до пишних слiв, порiвнянь
i клятв: Все знаю, брате, я i стою, як лев, прикований на ланцюзi;
безсилля гнiтить душу, а злiсть i помста па лять серце! Гнат Голий
вiддає пе ревагу дiï: I злiсть, i помсту ми зараз
вдовольним!. Карпенко-Карий, засуджуючи зрадника-ватажка,
вбачає в образi Гната Голого народного героя, вож дя, що мiг
би стати на чолi озброєних гайдамак i досягти перемоги в бо
ротьбi за визволення поневоленого народу. Проте й образ Гната як ва
тажка не є iдеальним. Гнатовi не ви стачає освiти та
досвiду; йому заважа ють iмпульсивнiсть та запальнiсть, але глибокий
патрiотизм, любов до народу, вiдданiсть його iнтересам » ось те
святе начало, яке д о п о м о ж е Гнатовi стати отаманом у козацькiй
громадi. Як зазначав Л . Стеценко, компо зицiйна стрункiсть,
напружений сю Нова лiтература еТ який дає авторовi можливiсть
доказати своïх героïв у дiï, у русi, у боротьбi,
чiтко окресленi характери, прекрасна мова, що в окремих мiсцях
набирає чiткого ритму, усе це в п0єднаннi з глибокою
iдеєю робить Саву Чалого одним з найкращих творiв
украïнськоï драматургiï.

Сава Чалий orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13764