<< Главная страница

Сатирична комедIя Хазя&IUML;н orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13762


Iван Карпенко-Карий певний час прожив на хуторi Н адiя, хлiборобив: ходив за плугом, сiяв, косив тощо, тому з побутом селян був добре знайо мий. Було йому вiдоме й життя сiльських багатiïв, учорашнiх селян, що, забагатiвши, органiзовували на скуплених землях цiлi економiï. Зма лювання методiв господарювання но вих хазяïв землi стало темою ко медiï Хазяïн. Основним обєктом зображення в пєсi є хазяйське колесо мiльйоне ра Пузиря, яке символiзує собою всю систему тогочасного капiталiстично- N господарювання. У листi до сина Н&зара Iван Карпенко-Карий так ви бачав основну iдею пєси: Зла сати- на чоловiчу любов до стяжання без ЖоДноï iншоï мети. Жанр та ком позицiя твору. За Жанром пєса Хазяïн соцiальна сатирична комедiя. Вона має кiлька сюжетних лiнiй. Усi подiï вiдбува ються в родинi Терентiя Гаврилови ча Пузиря та зосередженi навколо йо го iнтересiв як хазяïна. Вузьке коло дiйових осiб рiднi, пiдлеглi та знайомi Пузиря сприяє вiдтворен ню хазяйського побуту, картин жит тя скупого мiльйонера. Як i в пєсi Сто тисяч, Карпенко- Карий будує комедiю на типовiй iнтризi незаконнiй махiнацiï. Ба гатий землевласник, що має кiлька економiй, силу-силенну хлiба та ху доби, пристає на пропозицiю посеред ника Маюфеса переховати на своïх землях 12 тисяч овець банкрута М и хайлова, банкрутство якого є ви гiдною шахрайською комбiнацiєю. Пузир прекрасно усвiдомлює й об- мiркованiсть несостоятельности Михайлова, i незаконнiсть угоди, та все ж таки пристає на неï, спокусив шись двадцятьма вiдсотками з вало воï виручки. Ранiше дослiдники вважали прото типом Пузиря мiльйонера-землевлас- ника Терещенка, про якого ходило багато рiзних анекдотiв, що мали пiдстави, проте в листi до iсторика й фiлолога В. П. Науменка Iван Карпе- ко-Карий зазначає: Мiй Хазяïн не єсть Терещенко. Всi хазяïни отри цательного типа пiзнають себе в ко медiï, бо вона написана з багатьох вiдомих менi багачiв…. Скупiсть, 619 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА надмiрна ощадливiсть мiльйонера виявляється навiть у дрiбязках: ко жусi, який аж торохтить, халатi, вiд якого смердить. Пузир годує робiтникiв хлiбом, замiшаним на по ловi; щоб здобути дешевих робiтни кiв, вимагає вiд Зел енського: Так ви зробiть у Мануйлiвцi бiднiсть*. Пу зир вважає себе за справжнього ха зяïна життя, свiдченням цього є його мова, вiн говорить наказовими речен нями: Треба, щоб казенна земля зос талась за мною, чуєш?., казенну об рочну статтю взять!., надiли мужи цькi на десять лiт в аренду взять!. Усе своє ясиття Пузир йшов за ба ришами наослiп, штурмом кришив направо i налiво, плював на все i знать не хотiв людського поговору*. За цим же принципом живуть i йо го помiчники Феноген та Лiхта- ренко. Так крутиться хазяйське ко лесо, яке одних даве, а iншi проска кують*. Воно розчавило Зозулю, що жив за совiстю. Наприкiнцi комедiï Карпенко-Ка- рий виводить силу, здатну чинити опiр тому страшному колесовi. Мануй лiвцi та строковi робiтники зчинили бунт, незадоволенi умовами працi та харчуванням. Цей бунт зародок се лянських заворушень i страйкiв, що також є ознакою новоï доби. Несподiваною є смерть великого й могутнього Пузиря. Погнавшись за гусьми, що скубли копу хазяйськоï 620 пшеницi, Пузир упав i вiдбив ниркй Навiть перед обличчям смертi вiн ли шається колишнiм хазяïном: шкодує грошей на лiкаря, але дає наказ огля нути куплених овечок, у одноï з яких поранений хвостик, а друга шканди бає, щоб часом не загинули, шко да худоби i потеря…. Остання ява мiстить розвязки всiх сюжетних лiнiй: урядник викликає Пузиря на допит як обвиняемого в сокритiï дванадцяти тисяч овець, наймит приносить звiстку про бунт у Мануйлiвцi, вирiшено питання про шлюб Сонi й Калиновича. .. Жалюгiдна смерть креза Пузиря змушує замислитись над сутнiстю людського життя, мiсцем людини у свiтi, щоб не бути нещасною, безвод ною хмарою, яку прожене вiтер над рiдною землею, i розвiє, не по ливши i краплi цiлющоï води на рiднi ниви, де при таких хазяïнах засохне наука, поезiя i благо народа!!! Окрему групу в драматургiчному доробковi Iвана Карпенка-Карого становлять iсторичнi пєси, до яких належать драма Бондарiвна, Па ливода ХУШ ст.. Проте справжнiм шедевром укра ïнськоï iсторичноï драматургiï стала трагедiя Сава Чалий (1899).

Сатирична комедIя Хазя&IUML;н orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13762


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация