<< Главная страница

РоздIловI знаки в безсполучниковому реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13409


у складному безсполучниковому реченнi ставляться такi роздiловi знаки: кома, крапка з комою, дво кр ап ка i тире. ïхнє вживання зале жить вiд смислових вiдношень мiж частинами речень цього типу. Ставимо кому, якщо частини без сполучникового речення виражають одночаснiсть, послiдовнiсть чи спiль нiсть дiй або явищ (можна вставити сполучник i) та тiсно звязанi мiж со бою за змiстом: Одгорiли, погасли останнi огнi, Облетiло жоржиною лiто. В. Сосюра. Сади стоять, обдмуханi вiтрами, Листки летять, киваючи гiллю. Л. Костенко. Минула осiнь, одвiяла, одхурдели- ла зима, настала бентежна пора рясту пора зацвiтань i одцвi- тань (М. Стельмах). Спiває Маланцi колос, смiється лука раннiми росами, дзвоном коси кличуть городи, синiм сочистим листом тучна земля диха на неï теплом (М. Коцюбинський). На бiлу гречку впали роси, Веселi бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обiймах золотоï мли. М. Рильський. Крапку з комою ставимо: Якщо окремi частини безсполуч никового речення: ускладненi i мають своï роздiловi знаки (коми); не мають тiсного звязку у змiстi (зберiгають певну смислову са мостiйнiсть). Наприклад: Глибоке зоряне небо; мiсяць-князь високо стоïть на яснiй оболонi й блiдне перед наступаючим ран ком; схiдний край неба вже побiлiв i пройнявся рожевим серпанком… (М. Старицький ). Бiлi акацiï будуть цвiсти В мiсячнi ночi жагучi; Промiнь морями заллє золотий Рiчку, i верби, i кручi. В. Сосюра. Рiчка мов пояс; лiсу смуга; Мов повiнь, трави обнялись. Б.-I.Антонич. Ходять хмари, ходять хвилi На пiвнiчнiм небосхилi, Чорнi хмари непрозорi Затулили яснi зорi; Все заснуло в сiрiй млi; Нiч царює на землi. Г. Чупринка. Двокрапку ставимо:
I.Якщо друга частина доповнює змiст першоï (можна вставити
спо лучник що): ____ Грама тика: морфологiя, синтаксис 425 УКРА
ÏНСЬКА МОВА Я знаю: моя Украïна Воскресне на поклик добра!
Д. Павличко. Слухай: Батькiвщина свого сина кличе найпростiшим,
неповтор ним вiчним словом (Б.-I.Антонич). Ми смертнi. Та знайте:
Народ не вмира. Б. Олiйник.
2. Якщо друга частина пояснює змiст першоï (можна вставити
тобто, а саме): Здається, вчора я вiдкрив Простоï iстини
корiння: Життя тримає двоє крил Закоханiсть i
устремлiння. М. Подолян. Така судьба усiх спiвцiв чудових: ïх
тернами увiнчує життя.
I. Кочерга. Така пора: кому любить, Кому згадать колишнє. М.
Лукiв. Я додам вам раду щиру: I при щастi майте мiру. Л. Глiбов.
3. Якщо в першiй частинi є слово, що означає дiю (вийти,
подивитися, прислухатися, вiдкрити), а дiє слова сприйняття
(побачити, почу ти, зрозумiти) немає, але його можна вставити:
i побачив, що, i зрозумiв, що, i почув, що: Он глянь: вже лицарi
летять Народ з неволi визволять. Олександр Олесь. Вийду: а обрiй
шипшинний Гляну: а небо як ти. В. Сосюра. Поглянь у себе: море там
вирує пiниться i грає ( С. Горлач).
4. Якщо друга частина вказує на при- чину того, про що йдеться в
перщ^ (можна вставити сполучники бо тому що): Не бiйтесь заглядати у
словник ” Це пишний яр, а не сумне провалля. М. Рильський. Нi, не
можу заснути: На столику диха чебрець.
. Маланюк. Не повертайтесь на круги своя: Нiчого це, крiм болю, не
приносить. М. Лукiв. Налагодь струни золотi: Весна бенкет
справляє. Олександр Олесь. Тире ставимо:
I.Якщо змiст частин зiставляється чи протиставляється
(можна вста вити сполучники а, але, проте): Дiла добрих оновлюються
Дiла злих гинуть. Т. Шевченко. Ораторiв у нас уже тьма- тьмуЩа »
Оратаïв, на жаль, iще замало. В. Кочевський- 426 Граматика:
морфологiя, синтаксис Голубими очима вдивляється в небо дитя
Голубими дорогами одпливає, одходить життя. В. Свiдзинський.
Мало прожити життя Треба життя зрозумiти.
. Плужник.
2. Якщо в першiй частинi вказується на час, умову дiï, про
яку йдеться у другiй частинi (можна вставити сполучник коли, якщо):
Посiєш учинок пожнеш звичку, посiєш звичку пожнеш
характер, посiєш характер пожнеш долю. Здобудеш освiту побачиш
бiль ше свiту. Зобовязався словом закрiпи дiлом. Нар. те. У
товариствi лад Усяк тому радiє. Л. Глiбов. Забудеш рiдний край
Тобi твiй корiнь всохне. П. Тичина.
3. Коли хоча б одна частина побудова на як елiптичне речення (це рiзно
вид неповного): Заходимо в перший намет на столi польовi квiти (М.
Коцю бинський ).
4. Якщо друга частина виражає на слiдок чи висновок з того, про
що йдеться в першiй (можна вставити через те, тому, тодi): Гаï
шумлять я слухаю. Хмарки бiжать милуюся. П. Тичина. Заспiваєш
аж свiтяться ранки (А. Малишко). За добро добром спiши воздати
Мудрiсть завше доброю була. М. Лукiв. Добро втратити небагато
втратити! Мужнiсть втратити втратити все! (О. Гончар).
5. Якщо змiст другоï частини порiв нюється зi змiстом
першоï (можна вставити сполучники мов, нiби, наче): Подивилась
ясно заспiвали скрипки (П. Тичина). Гляне холодною водою
обiллє (Марко Вовчок ). Треба мати на увазi, що в художнiх
творах роздiловi знаки мiж части нами складного безсполучниково го
речення часом поставленi не за правилом, а вiдповiдно до iнто
нацiï: Я вiрю (за правилом потрiбна двокрапка: доповнення)
удвох нам не вiдати горя (В. Коротич ). Дивлюсь у воду (за правилом
потрiбна двокрапка: пропущено i бачу) мiсяць у водi смiється
(О. Довженко). Сумлiння людське, виявляється, схоже на вулик,
(за правилом потрiбна або двокрапка: причина, або тире: висновок)
його теж мож на розтривожити (О. Гончар).

РоздIловI знаки в безсполучниковому реченнI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13409


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация