Притча про сIяча. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13526


Притча про сiяча. Коли сiяв сiяч, одне зерно впало край дороги. Воно було витоптане, птахи його повидзьо- бували. Друге впало на камянистий ґрунт i засохло, бо не мало вологи. Третє впало мiж терен, який заглу шив зерно, а iнше попадало на добру землю i, зiйшовши, уродило стократно. Iсус пояснює народу, що зерно це Боже Слово. I не кожен, хто слу хає, розумiє його. I приходить лука вий i краде посiяне в серцi. Посiяне на камянистому ґрунтi це той, хто слухає з радiстю, та кореня не має, бо не постiйний. А посiяне в добрiй землi це той, хто слухає слово i його розумiє, i плiд вiн приносить. Притча про сiяча породила крила тий вислiв Сiяти розумне, добре, вiчне. Вона має численнi iнтерпре тацiï у свiтовiй лiтер атур i.

Притча про сIяча. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13526