Предмет фразеологIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12686


Фразеологiя (вiд грецьких phrasis вираження, вислiв та logos учен ня) роздiл мовознавства, що вив чає фразеологiзми, тобто стiйкi спо лучення слiв. Фразеологiєю називають також су купнiсть властивих мовi усталених зворотiв i висловiв. Фразеологiчною одиницею, або фразеологiзмом, називають стiйке сполучення слiв, яке, позначаючи поняття, вiдтворюється в мовi за тра дицiєю, автоматично. За своïм значенням фразеологiзми сприймаються як одне цiле: за тридевять земель (далеко). товкти воду в ступi (п о в т о р ю в а т и 142 Лексикологiя одне й те саме), клювати носом (дрiмати), ловити ґави (бути не уважним), дати гарбуза (вiдмови ти), нi пари з уст (мовчати), пасти заднiх (вiдставати), зарубати собi на носi (надовго запамятати), шу кати вiтра в полi (безрезультатно шукати кого-небудь). Основнi ознаки фразеологiзмiв:
1. Усталена (стiйка) конструкцiя сло восполучення чи речення.
2. Слова, якi є компонентами фразео логiзмiв, утрачають
своє значення й лише разом виражають одне уза гальнене
поняття.
3. Фразеологiзми не створюються в процесi мовлення, а як готовi мовнi
одиницi вiдтворюються в мiру по треби пiд час спiлкування.
4. Характеризуючи позитивно чи не гативно особу, предмет, дiю або
явище, фразеологiзми надають тек сту певного стилiстичного (екс
пресивного) забарвлення.
5. У складi речення фразеологiзми виступають одним членом речення
(найчастiше присудком, обстави ною), оскiльки виражають одне
лексичне значення. Фразеологiзми можуть формувати ся в синонiмiчнi
ряди та антонiмiчнi пари. Так, про ледарювання можна сказати:
байдики бити, лежня справляти, собак ганяти, гулi правити, нi за
холодну воду не братися, боки вiд лежувати тощо. Утекти можна
передати iншим синонiмiчним рядом: накивати пятами, дати драла, дати
ходу, дати дьору, ноги на плечi, ноги в руки тощо. Один з таких
синонiмiчних рядiв фразеологiзмiв знаходимо в повiстi М. Стельмаха
Щедрий вечiр: Там (у церквi) я мав i покаятися . i набратися розуму,
якого усе чомусь не вистачало менi. Та я не дуже цим i журився, бо
не раз чув, що та кого добра бракувало не тiльки менi, але й
дорослим. I в них теж чогось вискакували клепки, розси хались
обручi, губилися ключi вiд розуму, не варив баняк, у головi лiтали
джмелi, замiсть мiзкiв росла капуста, не родило в череп ку, не було
лою пiд чуприною, ро зум якось втулявся аж у пяти i на вязах
стирчала макiтра. Антонiмiчнi пари фразеологiзмiв передають
протилежнi значення та оцiнки: хоч греблю гати (багато) на ма кове
зерно (мало); ляси точити (говорити) води в рот набрати (мовчати);
топтати ряст (довго жити) дихати на ладан (животiти). До
фразеологiï належать також на роднi прислiвя i приказки, влучнi
вис лови видатних осiб (крилатi слова): УКРАÏНСЬКА МОВА Вiк
живи вiк учись. Учитися нiколи не пiзно. Знати мало нi чого не
знати. Мудрим нiхто не вродився. Найбiльше багатство розум. Науки не
носити за плечи ма. Розум за грошi не купиш. Свiй розум май i людей
питай. Не краса красить, а розум. Корiнь навчання гiркий, зате плiд
його солодкий (Нар. те.). Караюсь, мучуся, але не каюсь! Хто матiр
забуває, того Бог карає. Наша дума, наша пiсня не вмре,
не загине. Борiтеся поборете! Учiтеся, брати моï, думайте, чи
тайте, i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Обнiмiться ж,
брати моï, Молю вас, благаю! I оживе добра слава, слава
Украïни! Т. Шевченко.

Предмет фразеологIÏ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12686