Правопис вигукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13157


1. Вигуки й звуконаслiдувальнi слова, якi повторюються або вимовляють ся
протяжно, пишемо через дефiс: А-а-а! О-го-го! Ко-ко-ко! Цить- цить-
цить! Ку-ку! Ха-ха-ха! Ш-ш-ш! Бр-р-р! Гай-гай! Ня-а-ав! Фю-у-у!
2. Вигуки ïй-богу, ïй-право, ïй-бо, при- сягай-бо пишемо
теж через дефiс.
3. Iншi вигуки, що не передають пов торюваних звукiв, пишемо разом: К
укурiку! Кудкудак! Цитьте! Агов! Агуш! Кахи! Тпру! Алло! 304
4. Пишемо окремо слова мовного етикету: Будь ласка! До побачення! На
доб ранiч! На все добре! У реченнi вигуки синтаксично не повязуються
з iншими словами i не 1 виступають членами речення. Вони або
становлять окреме нероз кладне речення, або прилягають до нього
(є вставним компонентом), на даючи висловлюванню емоцiйного
забарвлення. Вигукам властива особлива iнто нацiя та експресивна
забарвленiсть, в усному мовленнi вони часто супро воджуються жестами
та мiмiкою. Вигуки можуть переходити в пов нозначнi слова, i тодi
вони виступають членами речення: Тисячоголосе ура пронеслося над
площею (ура пiдмет). З блакитних намiрiв , Робив я дзвiн добра, Щоб
вiн горлав Ганьба! Або кричав Ура! Д. Павличко. (Ганьба! Ура!
додатки) Заридала Катерина та бух йому в ноги. Т. Шевченко. . (бух
присудок, пор. бухнулаï

Правопис вигукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13157