<< Главная страница

Правопис прикметникових суфIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12890


1. Суфiкси -ськ-, -зьк-, -цьк- та пестли- во-зменшувальнi -еньк-, -есеньк-
, -iсiньк-, -ю сiньк- пишемо з ь (мяким знаком): 217 УКРАÏНСЬКА
МОВА волинський, подiльський, празький, паризький, дрогобицький,
кремен чуцький; рiвненький, гладесенький, тонiсiнький, малюсiнький;
але прикметники баский, рiзкий, дерз кий, плоский, вязкий, боязкий пи
шемо без мякого знака, бо суфiкс у них -к (ий ), а попереднi
приголоснi 3, с належать до кореня слова.
2. При твореннi вiдносних прикмет никiв за допомогою суфiкса -ськ (ий)
вiдбувається чергування приголосних: i, ж, з -зьк (ий) к, ч, ц
+ -ськ (ий) -цьк (ий) X, ш, с__________________-ськ (ий)
волзький,збаразький, кавказький; бахмацький, тростянецький;
карабаський, балхаський, одеський; але: студентський, туристський,
ужгородський, цюрихський, нью- йоркський. З.У наголошених
прикметникових суфiксах -енн-, -анн-, -янн- iз значенням
збiльшеноï ознаки пи шемо -нн-: здоровенний, широченний, нездо
ланний, невблаганний, несказан ний, незрiвнянний; але: нездоланий,
несказаний пишемо -н-.
3. У суфiксах деяких прикметникiв старословянського походження пишемо
двi лiтери Н-: священний, вогненний, блажен ний, благословенний
тощо.
4. У присвiйних прикметниках, утво рених вiд iменникiв I вiдмiни, пи
шемо суфiкс -ин- ( -ïн ), а не -iн-; бабусин, мамин, Миколин,
Галин, Вi- рин, Сонин, Ольжин, Меланчин; Ма рин, Софiïн,
Зоïн (пiсля голосного).
5. Для вияву неповноï ознаки в прик метниках уживаються суфiкси
-уват-, -юват-: довгуватий, важ куват ий, сiрува тий, синюватий; -оват-
уживається, якщо на [о] па дає наголос: плисковат ий
(форма предмета). На позначення високо го ступеня ознаки
вживається су фiкс -овит-; т алановит ий, гордо витий.
6. Суфiкси -об-, -ев-, -єв- утворюють вiдноснi прикметники й
ужива ються залежно вiд кiнцевого при голосного твiрноï основи:
пiсля твердих приголосних використовується -об- (зокрема й
пiсля шиплячих), якщо наголос падає на закiнчення; за
цiєï умо ви вiн уживається й пiсля кiнце вого [;]
твiрноï основи: кленовий, зим овий, к а з к о в и й >
сливовий, дощ овий, п л ащ ови й , речовий, крайовий; суфiкс -ев-
уживається пiсля мякого приголосного твiрноï ОС НОВИ й
пiсля шиплячих, якщ о на голос падає переважно на основу: 218
Граматико: морфологiя, синтаксис березневий, грудневий, ситце вий,
овочевий, груш евий; суфiкс -єв- уживається в прик
метниках, твiрна основа яких закiнчується на [у] або на подов
жений мякий приголосний, а наголос падає на основу:
алюмiнiєвий, життєвий, насiн нєвий,
мовленнєвий, суттєвий.
7. У словах iншомовного походження пiсля приголосних д, т, з, с, ц, ч,
ш, ж, р (правило девятки) пише мо суфiкс -ичн-, пiсля решти при
голосних —- iчн-, а пiсля голосних ïчн-: математичний,
фiзичний, медич ний, iсторичний, музичний, орто педичний,
модернiстичний; фiло логiчний, хiм iчний, академiчний;
прозаïчний, архаïчний, героïчний.

Правопис прикметникових суфIксIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12890


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация