<< Главная страница

Пряме I переносне значення слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12622


Кожний народ бачить свiт по-своє- му, через призму рiдноï мови. Систе ма понять, усвiдомлена народом i закрiплена в значеннях слiв, має своï особливостi. Так, у мовi є слова, що мають тiль ки одне лексичне значення, тобто на зивають якусь одну iстоту, предмет, ознаку, дiю: моряк той, хто слу жить на флотi, олiвець знаряддя, яким пишуть, креслять, малюють; констатувати стверджувати, вiдзначати наявнiсть або вiдсутнiсть чого-небудь. Iнших лексичних зна чень цi слова не мають. Вони одно значнi. Переважну бiльшiсть одно значних слiв становлять термiни. Термiн це слово або сполучення слiв, що називає певне поняття, яке за стосовується в науцi, технiцi, мистецтвi. певна кiлькiсть загальних тер мiнiв, що вживаються в будь- якiй на уцi чи технiчнiй галузi: аналiз, син тез, аргумент, систематизацiя, класифiкацiя, свiдомiсть, iдеологiя, стиль, центр тяжiння тощо. Проте найбiльше в мовi термiнiв спе цiальних, якi характернi для певноï га лузi науки, технiки, культури (чимало з них iншомовного походження). Мовознавчi термiни: фонема, звук, морфема, афiкс, iнфiнiтив, iменник, пiдмет, додаток, вiдокремлене озна чення, односкладне речення, безспо лучникове речення тощо. Лiтературознавчi термiни: повiсть, новела, сюжет, метафора, рима, ямб, хорей, епiтет, анафора, оксиморон, символiзм, романтизм тощо. 109 УКРАÏНСЬКА МОВА Крiм того, ще можна назвати термiни iсторичнi, ботанiчнi, матема тичнi, технiчнi, медичнi (у сучаснiй хiмiï нараховують понад три мiльйо ни рiзних термiнiв) i т. iн. Термiни утворюють термiнологiч ну лексику мови. Крiм однозначних, у мовi є слова багатозначнi, або полiсемiчнi (вiд грецьких poly багато, sema знак). Властивiсть слова вживатися в рiзних значеннях називають багато значнiстю, або полiсемiєю. Словник украïнськоï мови в 11-ти томах (1970- 1980), у реєстрi якого бiльше 134 тисяч слiв, подає найповнiшi значення лексем. Наприклад, до прикметникiв добрий 9 значень, малий 8, снiговий 5, багатий 5, старий 12; до iменникiв крило 10 значень, смуга 7, голова 9; до займенникiв iнший 4, той 11; до дiєслiв висту пати 9, iти {йти) ЗО значень. Розглянемо явище багатозначностi на прикладах слiв сонце i голова. Iменник сонце означає:
1. Центральне небесне свiтило Соняч ноï системи, що має
форму кулi.
2. Вiдбиття, вiдображення чимось або в чомусь цього небесного свiтила.
3. Свiтло й тепло, що випромiнює це свiтило.
4. Те, що освiтлює шлях, той, хто ве де за собою.
5. Про те (того), що (хто) є джерелом життя, утiхи, радостi для
когось.
6. Щ о-небудь свiтле, хорош е, пре красне, людяне.
7. Гiмнастична вправа на турнiку тощо. А iменник голова може означати:
8. Частину тiла людини або тварини.
9. Одиницю лiку худоби (т исяча голiв).
10. Велику квiтку чи плiд на кiнцi стебла рослини (голова соняш ника).
11. Мозок (роïлися д ум к и в головi).
12. Керiвника установи, обєднання {голова п р а влiн н я ).
13. Розум, свiдомiсть {розум на голова).
14. Щось головне, основне (хлiб усьо м у голова).
15. Передню частину групи, загону (го лова колони).
16. Продукт харчування у виглядi кулi (головка ка п уст и ). Конкретне
значення багатозначно го слова виявляється в контекстi.
Лiнгвiстична довiдка. У сучаснiй украïн ськiй мовi слова мають
рiзний ступiнь уза гальнення. Порiвняймо хоча б слово дерево зi
словами береза, дуб, липа. Кожне з них уза гальнює, тобто
є назвою цiлого класу пред метiв, але ступiнь узагальнення
явно рiзний. У рiзних народiв цей процес вiдбувається по-
рiзному. Так, стародавнi народи не знали узагаль- нювального слова
верблюд, замiсть нього вживали до 1 000 рiзних видових назв залеж
но вiд вiку, статi, угодованостi тварини тощо. 110 Лексикологiя У
деяких мовах населення островiв Ти хого океану й тепер немає
слiв, що означали б собака, птах, звiр, дерево, камiнь, але є
слова, що означають ïхнi породи. Ненець або чукча не
зрозумiє вашого запитання: Чи багато снiгу було
цiєï зими?. У ïхнiй мовi немає
узагальнювального слова снiг, зате є близько 20 назв для
певних видiв снiгу. Сахалiнський нiвх не знає слова стрiля
ти, йому треба уточнити, хто стрiляв i в кого. Ви дуже потiшили б
австралiйця, коли б сказали, що у вашому садку 20 дерев, а тодi б
перерахували, якi саме. Для нього це не можливо. Треба сказати 5
яблунь, 3 сливи i т. д. [27, с. 17]. Основне значення слова
називають прямим, а похiднi — переносним. Наприклад, слова
золот а, гост рий, грала, нiс у словосполученнях зо лота м онет а,
гост рий нiж, грати на скрипцi, нiс лю д и н и вжитi в прямому
значеннi, а в словосполученнях золо та голова, гост рий бiль, вода
грала, нiс лiт ака у переносному. Пряме значення є для слова
пер винним, з цим значенням воно вперше зявилося в мовi. Переноснi
значення для слова вториннi. Багатозначнiсть слiв можлива то му, що
мiж предметами, явищами є чимало спiльного. Переносне значен
ня виникає внаслiдок перенесення найменувань з одних явищ на
iншi за певними асоцiативними звязками. На основi багатозначностi
видiляють тРи основнi типи переносних значень метафору, метонiмiю,
синекдоху.

Пряме I переносне значення слIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12622


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация