Повчання Володимира Мономаха orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13548


Володимир Мономах (кiн. XI — поч. XII ст.), онук Ярослава Мудрого, увiйшов в iсторiю не тiльки мудрим i далекоглядним правителем, однiєю з найавторитетнiших полiтичних по статей Киïвськоï Русi, а ще, за висло вом М. Грушевського, єдиним на шим князем-лiтератором з останнiх лiт XI i перших рокiв XII ст.. Цей князь дбав про освiту рiдноï землi, кохався в книгах, вiльно володiв пятьма мовами. Пiсля нього лиши 506 лися рукописи й твори знамените Повчання дiтям, лист до князя Олега й молитви. Його звертання д0 дiтей неодноразово вносили до лiто- писiв, що незмiрно посилювало ïх мо ральний пафос i пiдкреслювало лiте ратурну майстернiсть. Повчання* Мономаха є складовою частиною Руського лiтопису. До речi, iмя Володимира Мономаха згадується не тiльки в Повiстi временних лiт, ай у Галицько-Волинському лiтописi. М. Костомаров зауважував, що навколо iменi цього великого киïвсь кого князя обертаються майже всi важливi подiï руськоï iсторiï в II по ловинi XII ст. Повчання Володимира Монома ха створене близько 1117 року. Зна менитий державний i вiйськовий дiяч, великий киïвський князь у своєму творi пiдсумував досвiд дер жавного дiяча, батька й книжника, намагаючись виховати своïх дiтей У християнському дусi, показати, яки ми вони мають бути як громадяни мо гутньоï Киïвськоï Русi, як м айбутнi11 правителi. Композицiйно Повчання В-^ номаха складається iз вступу, ДиДа тичноï (повчальноï) та авто графiчноï частин. До твору ДњД ^ Граматку до Олега Святославови ^ i М олитву. У вступi автор заЗII!!оґо основну причину, що змусила ^ написати Повчання вiдмову Давня лiтература ти участь у спiльнiй боротьбi проти ростиславичiв, бо не мiг хреста пе реступити, тобто порушити прися гу. По-друге, сидячи на санях*, тоб то готуючись до смертi, князь нама гався передати життєвий досвiд своïм дiтям (дiтям моïм у доброчесностi домогтись успiхiв бажаючи), отже, Володимир Мономах хотiв навчити своïх дiтей правилам особистоï й суспiльноï моралi, пiдготувати ïх до високоï мiсiï стати високоосвiче ними й розумними правителями Киïвськоï Русi, справедливими до пiдданих, суворими до внутрiшнiх i зовнiшнiх ворогiв. Повчання мiстить поради: Язик стримуй, розум усмиряй, тiло упокорюй, гнiв придушуй, помисли май чистi й спонукай себе до добрих Дiл Господа ради. Мудро сказано й про навчання: А коли добре щось умiєте того не забувайте, а чого не вмiєте то того навчiться. Особли во наголошує автор на тому, що князь має сам опiкуватися державни ми справами, а не покладатися на воєвод. Доречна майбутнiм правите лям i така порада: без потреби не да- вай присяги, а заприсягнувши, свято Дотримуй ïï. Своє пристрасне Пов чання Мономах закiнчує проханням виконувати якщо не всi його поради, тњ хоч половину з них i завжди пам ятати Бога, що дасть людинi нас- НагУ на духовнi подвиги.

Повчання Володимира Мономаха orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13548