Подовження приголосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12565


Подовженими можуть бути лише мякi приголоснi [ 1. В iменниках середнього роду (II вiд мiна) на -я: свiтання, знаряддя,
колосся, галуз зя, багаття, зiлля, узбережжя, об личчя, затишшя,
але: безсмертя, милосердя, перехрестя (приголосний стоïть не
мiж голосними).
2. В iменниках чоловiчого i жiночого роду на -я (I вiдмiна): суддя, Iл
л я , стаття, р iлля (сло весна формула: Суддя Iлля роз глянув
статтю про рiллю ). Примiтка. Подовження приголосних
зберiгається: i в усiх вiдмiнкових формах цих iмен никiв, крiм
родового вiдмiнка множини з нульовим закiнченням: бажань, змагань,
суцвiть, сторiч, знарядь, але: вiдкриттiв, почуттiв, суддiв (наявне
за кiнчення -iв) та статей (закiнчення -ей); у похiдних вiд них
словах: гiллястий, насiннєвий, життєрадiсний,
суддiвство, Iллiч.
3. В орудному вiдмiнку однини iмен никiв жiночого роду без закiнчень
(III вiдмiна): розповiддю, блакит т ю , тiнню, вiссю, мiццю,
медаллю, памороззю, подорожжю, розкiшшю, величчю, але: вдячнiстю,
щедрiстю, жовчю, нех ворощю (щ = ш + ч).
4. У поодиноких прислiвниках: зрання, спросоння, навмання, по пiдтинню,
попiдвiконню, востан нє (словесна формула: Я встав зрання,
спросоння i навмання вос таннє пройшовся попiдтинню i
попiдвiконню).
5. В особових формах теперiшнього часу дiєслова лит и (литися):
ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, ллють,
ллєшся, ллються, а також у по хiдних вiд них: виллємо,
переллю. ПРОАНАЛIЗУЙТЕ! Возз'єднання. У словi вiдбулося
одночасно подвоєння (префiкс + префiкс) i подовження
приголосних (iменник середнього роду на -я, II вiдмiна). Окрiм того,
небуквена орфогра ма ап остр оф . 85 УКРА ÏНСЬКА МОВА Чому по-
рiзному пишуться слова З а п о р iж ж ю i П о в о л ж я ? Обидва
iменники середнього роду на -я, належать до II вiдмiни, але у словi
За п о р iж ж я приголосний ж стоïть мiж двома голосними, а в
словi По во л ж я у позицiï приголосний + голосний. Г iл л я i
т е л я . Хоч обидва iменники серед нього роду на -я, але другий
належить до IV вiдмiни, де подовження не вiдбувається. Горобин
и й i горобинний. Присвiйний прик метник горобиний (чий?) утворився
вiд iмен ника го р о бец ь за допомогою суфiкса -ин-, тому
подвоєння приголосних немає. Вiд носний прикметник
горобинний (який?) утво рився вiд iменника гор оби н а (дерево) за
допомогою суфiкса -н- Отже, тут вiдбулося подвоєння
приголосних на стику морфем: горобин+ н+ ий. Проаналiзуйте й такi
пари слiв: ж ур авл и н и й i ж у р а в л и н н и й , у п а в у т и
н н i (вiд павутиння) та у п а в у т и н i (вiд павутина), у ж и т i
(жито) i у ж и т т i (життя). Н есказане лиш илось несказснним (Л К
о с т е н к о ). Н есказане це дiєприкметник, що перейшов в
iменник (субстантивацiя), тому пишемо --, а несказанний прикметник з
наголошеним суфiксом -анн-, що вказує на збiльшену мiру оз
наки (частина складеного iменного присудка).

Подовження приголосних звукIв orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12565