Письмо. З IсторIÏ походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12493


Кожен народ iде своïм шляхом до створення писемностi. Первiснi люди, щоб запамятати мiсце перебування, напрям руху мис ливцiв, сигналiзувати про наявнiсть якихось предметiв або iстот, вико ристовували зламанi гiлки дерев, ук ладенi в певному порядку стрiли, камiнцi тощо. Це були першi спроби людини передати повiдомлення за до помогою мнемонiчних знакiв. Чи можна ïх вважати письмом? Бiль шiсть учених схиляється до думки, що цi знаки лише перший крок до письма, пiдготовчий ступiнь у про цесi його становлення. Часто самi речi не означали нiчого, а використовувались як умовнi зна ки. Таким було письмо кiпу, пошире не в стародавнiх iнкiв, вузликове письмо: на паличку навязувалися рiзноколiрнi шнурки з вузликами. Таким було письмо iрокезiв вам- пум: на пояс у певнiй послiдовностi чiпляли рiзноколiрнi черепашки, кожна з яких мала певне значення, про яке домовлялися заздалегiдь. Так, черепашка, пофарбована в бiлий колiр, означала щастя, мир, у чор ний небезпеку, у червоний вiй ну. Своєрiдним предметним письмом є палички гiнцiв в Австралiï па лички iз зарубками рiзноï конфiгу рацiï. Вони допомагали посланцю краще запамятати й передати змiст повiдомлення. Залишки таких примi тивних форм передачi iнформацiï жи вi й у свiдомостi сучасноï людини. Скажiмо, звичай вiтати гостей хлiбом i сiллю, що символiзує гостиннiсть та добре ставлення. Вiдомий здавна украïнський звичай, коли дiвчина пiдносить парубку гарбуза на знак незгоди вийти за нього замiж. Чорний одяг сповiщає про траур того, хто його носить, у бiлий одяг одягається наречена в день шлюбу. Обручка на руцi повiдомляє про те, що людина одружена. 58 Фонетика. Графiка. Орфоепiя З глибини тисячолiть, з епохи па леолiту, дiйшли до нас малюнки на скелях, зображення тварин i людей, вирiзьбленi на поверхнi каменя. Цi первiснi малюнки й рiзьблення про щось повiдомляли й були попередни ками пiктографiï (вiд латинського рШив розмальований i грецького дгарЬо пишу) малюнкового пись ма. Наскельний малюнок почав вико нувати нову функцiю: iз знака первiсноï магiï перетворився на роз повiдь. З являється графема на- чертальний знак, який властивий пи семностi. Знаком пiктографiчного письма є пiктограма малюнок чи серiя малюнкiв, що не iлюструють розповiдь, а самi є цiєю розповiддю, бо в них закладений певний змiст. Пiктографiя це перша форма спiлкування за допомогою накресле них знакiв графем, однак це ще не писемнiсть у повному розумiннi сло ва, оскiльки вона не передавала зву кiв мови. Прочитати (зрозумiти) значення пiктограми можна й не зна ючи мови тiєï людини, яка намалюва ла пiктограму. Пiктографiя з явилася десь на прикiнцi камяноï доби. Пiктографiчне письмо задовольня ло потреби людей тiльки на певному етапi iснування суспiльства, бо писати за допомогою малюнкiв було не дуже зручно. Для цього потрiбен був пев ний художнiй хист. Крiм того, таке Лист iндiанських племен письмо було трудомiстким, забирало багато часу. Але пiктографiя виявилася невми рущою формою спiлкування. Пiкто грами й нинi є зручним засобом взаєморозумiння мiж людьми, якi розмовляють рiзними мовами. Пiкто графiчнi системи знакiв широко використовуються в мiсцях, де пере бувають люди з усього свiту на вок залах, у портах, аеропортах. Так, зображення телефонноï трубки iн формує про те, що поряд є телефон, якщо кавова чашка шукайте кавярню, якщо виделка й нiж десь недалеко ресторан. Пiктограми збереглися й у системi дорожнiх зна кiв, вони широко використовуються в рекламах, на вивiсках. Минали вiки, малюнки-значки дедалi бiльше спрощувалися в зобра женнi, часом вони зовсiм не нагаду вали предмета. Цього вимагали по треби суспiльства, виникала необхiд нiсть передати на письмi складнiший 59 УКРАÏНСЬКА МОВА за змiстом i бiльший за обсягом текст. На змiну малюнковому письму приходить iдеографiчне (вiд грецьких idea образ i grapho пишу). Цей вид письма передавав не лише назви предметiв, а й абстрактнi поняття, iдеï. Зразком iдеографiï є письмо Старо давнього гипту, китайське письмо. Знаки iдеографiчного письма назива ють iєроглiфами (вiд грецьких hiero священний i grapho пишу, тобто священнописання, буквально рiзьба жерцiв, бо першi iєроглiфи вирiзали на каменi або костi, а таєм ницею письма володiли лише жерцi). Iєроглiфiчним було письмо старо давнiх iндiанцiв майя, у писемностi яких були й алфавiтнi (фонетичнi) знаки, i такi, що позначали цiлi сло- I ва, i такi, що пояснювали значення слiв, але не читалися, i такi, що озна чали склади. Китайське письмо налiчує близько 49 тисяч iєроглiфiв, якi за компо зицiєю є простi та складнi. Нинi практично використовується при близно 5 тисяч iєроглiфiв. Другим поширеним видом iдео графiчного письма був клинопис письмо у виглядi клинцiв, яке заро дилося мiж Тигром i вфратом у стародавнiх шумерiв, а потiм пе рейшло до вавилонян i ассирiйцiв. Iєроглiфiчне письмо, яке було кро ком уперед у розвитку писемностi свiту, теж задовольняло потреби суспiльства лише на певному щаблi iсторiï. Писання iєроглiфами вияви лося не цiлком зручним: воно потре бувало багато часу для навчання. Щоб набути вмiнь писати значками, якi складалися з хитромудрих гра фiчних елементiв, потрiбно було дов го вчитися. Тому для бiльшостi лю дей це письмо було малодоступним. Зразки iдеографiчного письма по ширенi й нинi. Так, цифри, матема тичнi знаки, хiмiчнi формули, деякi дорожнi знаки це iдеограми. Iдеографiчне письмо змiнилося складовим (силабiчним), яке поляга ло в тому, що одним i тим самим значком став позначатись один склад. Знак, який ранiше мiг означати цiле слово, у складовому письмi стає зна ком, що позначає тiльки певний склад i може бути використаний для написання слiв, до яких цей склад входить. Батькiвщиною складового письма вченi вважають Пiвденну Месопо тамiю, адже там, у стародавнього на роду шумерiв, десь у IУ-II тис. до н. е. з iдеографiчного письма народилося складове. Кiлька систем складового письма мала Стародавня Iндiя. Най кращим зразком складового письма було староiндiйське письмо деванага- рi, яке мало 48 основних знакiв, ко жен з яких означав склад, що мав бу- I дову приголосний плюс голосний а Фонетика. Графiка. Орфоепiя У цьому письмi вживалися надряд ковi i пiдрядковi знаки. Алфавiт де- ванагарi мав осмислений порядок розмiщення букв: вони групувалися вiдповiдно до класифiкацiï приголос них звукiв. Нинi складове письмо використо вується в Японiï. Складове письмо це фоно графiчне (вiд грецьких phone зву чання i graphe пишу) письмо, тоб то таке, яке передає мову в ïï звуково му оформленнi. Якiсно вищим щаблем у розвитку фонографiчного письма стало букве- но-звукове, або алфавiтне, письмо, де графiчний знак передає звук. Буквене письмо веде свiй початок вiд староєврейського та фiнiкiйського письма, у якому буквами позначали ся приголоснi звуки, а голоснi дiакритичними знаками. Найдавнi ше алфавiтне письмо фiнiкiйцiв ви користали греки, але вони на письмi стали позначати вже й голоснi звуки, використовуючи для цього деякi фi нiкiйськi лiтери, а деякi для по значення голосних ввели своï. На ос новi грецькоï системи письма утвори лися латинський та словянський алфавiти. ” > ”' Фонографiчне письмо на сучасному етапi розвитку людства є найзручнi шим для використання. Воно має не велику кiлькiсть графiчних знакiв, написання яких не викликає особли- | вих труднощiв у звязку з тим, що ïхнi елементи нескладнi. Завдяки цьому воно швидко засвоюється й поширю ється серед мовцiв. Водночас фоно графiчне письмо забезпечує точну пе редачу повiдомлення [37, с. 16-19].

Письмо. З IсторIÏ походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12493