Пятикнижжя Мойсееве. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13520


Пятикнижжя Мойсееве. Першi пять книг Бiблiï євреï називають То ра, тобто Закон. У давнину це були пять окремих сувоïв, що мiстили божi приписи для людей. Цi настано ви поданi в коротших або довших оповiдях про створення Землi, людей та обраний народ. Перша книга Пятикнижжя Буття розповiдає про творення свiту й людини, про розвиток людства, про звиродiння людей i ви нищення ïх потопом, про пiсляпотоп- ну цивiлiзацiю, про найдавнiшу добу iснування єврейського народу, з яким Бог укладав угоду через пророкiв Ав раама та Якова (Iзраïля). Книга Буття вiдкривається знаме нитою стародавньою поемою (мiфом) про те, як Бог створив увесь видимий свiт: На початку Бог створив небо та землю. А земля ж була пуста та по рожня, i темрява була над безоднею, i Дух Божий ширяв над поверхнею во ди. I сказав Бог: Хай станеться свiтло!* I сталося свiтло. I побачив УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Бог свiтло, що добре воно, i Бог вiддiлив свiтло вiд темряви. I Бог на звав свiтло: День, а темряву наз вав: Н iч *. I був вечiр, i був ранок день перший. У книзi Буття є символ Вави лонська вежа, символ людськоï ци вiлiзацiï, здатноï пiднестися до небес, аж до самого Бога. Бог не схвалює та кого намiру, змiшує мови й розселяє людей у рiзних землях. Книга Буття оповiдає й про початок обраного Богом єврейського народу. Друга книга Мойсеева Вихiд оповiдає про вихiд iзраïльтян з гип ту, перехiд через Червоне море, соро калiтнє ходiння пустелею, прибуття до гори Синай, де Бог передав Мой сеевi двi дошки заповiту знаменитi десять Заповiдей (Декалог). Книга написана в хронiкально-епiчному жанрi, де виклад дiйсних подiй пе реплiтається з переказами легенд, що несуть велике смислове й художньо- композицiйне навантаження. Як i на перших сторiнках Бiблiï, коли Бог десятьма словами творить свiт i людину, так i тут, на вершечку гори, захований у дим полумя, Бог десятьма наказами (заповiдями) спря мовує Iзраïль у свiт новоï цивiлiзацiï, докорiнно вiдмiнноï вiд цивiлiзацiï стародавнiх племен i народiв. На Синаï Iзраïль чує одкровення, що не треба людинi шукати богiв у хмарах, пiд землею, у морi, на сонцi чи в будь-якому явищ i природи. Не треба творити зображень iз золота чи iнших матерiалiв, а вклонятися тим зображенням i поготiв. Про що дiзна ються сини Iзраïля з цих заповiдей? Про те, що в основу людського життя Бог закладає моральний закон, керу ючись яким людина мусить приборку вати власну сваволю, визнавати єди ного Бога, шанувати батькiв, не вби вати, не красти, не зраджувати, не казати неправди, не заздрити. Невико нання усiх заповiдей викликає Божий гнiв, кара його падає на дiтей, онукiв i правнукiв. Божа м илiсть дарується тим, хто дотримується цих заповiдей. Третя книга Мойсеева Левит — подає закони єврейського народу, якi передав Бог через М ойсея: про жерт ву цiлопалення (усепалення), жертви хлiбну, за грiх тощ о. Подано закон про чисте й нечисте таке, що пiдтримує або оскверняє людину. Книга застерiгає вiрних вiд грiшних учинкiв i нагадує про кари, якi пада- ють на людей за ïх н i грiхи. Четверта книга П ятикнижжя » Числа описує перебування нароДУ Iзраïля пiд горою Синай, мандри пус телею й зупинку в Кадеш i; вiйни, якi вiв Iзраïль iз сусiднiми народами то що. На початку книги перелiченi всi сини Iзраïля, здатнi йти до вiйська- Вiд цього перелiку й названо книгу- Бiблiя твердить, що Господь сор ^ рокiв водив пустелею євреïв, ЯКI 490 Прадавня лiтература повiрили йому, i лиш е ïхнiм нащад кам дав побачити Обiцяний Край, омрiяну землю. У нове життя зне вiренi прийти не мож уть тiльки люди з безмежною вiрою в Господа, незабрудненi грiхами, чистi душею й помислами. Остання книга П ятикнижжя Повторення закону (Второзаконня) тобто другий закон, що його перед смертю Мойсей дав своєму народовi. Це одна з найзмiстовнiших та високо художнiх книг. З давнiх-давен уважається, що ав тором усього П ятикниж жя був Мой сей. Деякi науковцi зарахували Мой- сея до легендарно-мiфiчних постатей, як Авраам, Iсаак чи Якiв. Христи янська церква, сучаснi вченi-богосло- ви переконанi, що в Мойсея були спiвавтори, що Мойсей у складаннi свого зведеного епосу користувався усними переказами, легендами, опо вiдями, можливо, мiфами, гiмнами, а також документами. Наукова кри тика Бiблiï схиляється до того, що iз середовища iзраïльтян м iг вийти вождь, законодавець, релiгiйний ре форматор. Питання ж iсторичностi постатi Мойсея це питання дос товiрностi всiєï б iблiй н оï iсторiï. Найприхильнiшi до Бiблiï дослiдни ки не радять тлумачити навiть iсто ричнi книги Б iблiï як достовiрний лiтопис iсторiï людства, а тим паче вважати Бiблiю за пiдручник iсторiï. Оцiнка текстiв Б iблiï з погляду iсторiïï дуже залежить вiд свiтогляд них позицiй дослiдника. Ученi-бого- слови розумiють i тлумачать бiблiйнi тексти iнакше, нiж дослiдники-ма- терiалiсти, що стоять на позицiях атеïзму. Першi пять книг Бiблiï розповiда ють про початок свiту, виникнення людини, початок свiтовоï iсторiï, не хай i поданий у формi стародавнього мiфу, поетичних переказiв i легенд. Ц i книги змалювали появу єврейсь кого народу, на чолi якого в най вiдповiдальнiший перiод стояв Мой сей, перший священний лiтописець, вождь i пророк. Бiблiйна поезiя iснує у двох жан рах або як поезiя лiрична (Пiсня над пiснями), або як поезiя дидактична (Книга Приповiстей Соломонових).

Пятикнижжя Мойсееве. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13520