Пасивна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12650


Пасивна лексика це застарiлi слова, що вийшли або виходять з ак тивного вжитку, а також новi слова, 128 Лексикологiя недавно створенi чи запозиченi з iнших мов, якi ще не стали загально вживаними. Неологiзми (вiд грецьких neos новий та logos учен ня) новi сло ва, якi зявляються в мовi разом з ви никненням нових предметiв, явищ, понять, процесiв у суспiльному жит тi. Наприклад: геном, кл о н , м енедж м ент , м е неджер, л о гiст и к а , вiрт уальний, iнт еракт ивний, iмiдж мейкер, бан- кiнг, боулiн г. На час своєï появи кожне слово є неологiзмом, оскiльки позначає нове поняття. З часом, набувши широкого вжитку, воно стає загальновжива ним i входить до активного словника мови. Iнакше кажучи, статус нео логiзмiв вiдповiднi слова зберiгають доти, доки вони не стають загально вживаними, притаманними лексич ному запасовi якнайширших кiл носiïв мови. Наприклад, свого часу неологiзмами були мет рополiт ен, космодром, т елебачення, мiсяцехiд, генотип, хол оди л ьн и к, перебудова, гласнiсть, п риват и зацiя. Тепер цi слова стали звичайними й до нео логiзмiв ïх уже не зараховуємо. Поряд з лексичними неологiзмами зявляється чимало неологiзмiв семантичних, тобто слiв, що вже 1снують у мовi, але набули нових значень: деп ут ат народний депутат. Ще одна причина появи неологiз мiв бажання предмету чи явищу, що вже iснує в мовi, дати образнiшу назву, яка б вiдповiдала свiтосприй манню того чи iншого автора: I з-пiд хм ар-снiгурiв Снiговiеться даль- хит авиця, Та ще приспана сила снiгiв. Та над серцем зоря-вечiрниця. М . В iнграновський. Таким чином, неологiзми можна подiлити на загальномовнi й iндивiдуальнi (авторськi), якi знаходимо у творах письменникiв, науковцiв. Вони сприяють створенню оригi нальних, свiжих художнiх образiв. Н е дивися т ак привiтно, Я блуневоцвiт но… Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. П. Тичина. Соняхи, щирi огнепоклонники, Сходу кивають злот оголово. А. М алиш ко. В давнiй золот iй п ечалi ле- бедiют ь небеса (Д . П авли чко). Iндивiдуально-авторськi неологiз ми рiдко переходять у загальновжи вану лексику. Як правило, вони на довго зберiгають забарвлення образ ноï iндивiдуальностi й доречнi тiльки в окремих творах, де виконують пев ну художню функцiю . Так, наприклад, у поезiях Павла Тичини трапляються такi неологiзми: 129 УКРАÏНСЬКА МОВА аеропланити, багряноводний, бис- трозiр, брунькоцвiт, вiчнодумний, сонцеприхильник; у Лiни Костенко: золотаве звечорiння, стрiмголова малеча; одкамянiйте, статуï ан тичнi; пензлi боговгоднi; у Василя Стуса: спогадування, снiння, серцеокий, самозамкнений, стотривожна ду ша, на цих всебiдах, усевитончува- ний зойк; у Михайла Стельмаха: мiсяць- бiлогривець, пiдсмуток очей, нездужжя, пора зацвiтань i одцвi- тань, зашовковитися, пiднебеснiсть; в Олеся Гончара: рожеве клубовиння, надвечiрнiсть, гороïжиться берег, двигiт ударiв, протисезонно. Деякi зi створених майстрами сло ва новотворiв увiйшли до загальнов живаного словника: мрiя, майбутнє, крок (М. Ста- рицького), поступ, чинник (I. Франка), прагнути (Олександра Олеся), незграбний, бруд, окремий (В. Вин- ниченка), розкрилитися (М. Рильського), вснiжити (М. Стельмаха). Неологiзми творяться за наявними в мовi моделями. Так, за зразком бiологiя, геологiя, зоологiя утворено слова вiрусологiя, дельфiнологiя, спелеологiя', за зразком атмосфера, стратосфера утворено слово бiо сфера; за зразком бiблiотека, карто тека фiльмотека, дискотека, слайдотека. й авторськi словотвори: А дiвуля, дiвчинина, дiвувальниця До кожуха, кожушенька так i горнеться, А бабуся, бабулиня, бабусенцiя До дiвчиська, дiвчиниська так i тулиться Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка, Бабумамця, бабутатко, бабусонечко. Я дивлюсь на свiт здивовано, I дивiння моє здивування, Все одивлене, все одивоване, Дива дивовi дивування. З те. I. Драча. Порiвняно нове явище в розвитку мов абревiатури. Позитивною рисою цього виду лексики є те, що та сама кiлькiсть iнформацiï передаєть ся набагато меншою кiлькiстю зна кiв. Наприклад, замiсть Украïнське державне обєднання для продажу сiльськогосподарськоï технiки, за пасних частин, мiнеральних добрив та iнших матерiально-технiчних засобiв, органiзацiï ремонту й вико ристання машин уживаємо Укрсiль- госптехнiка. Проте абревiатурами не треба зловживати.

Пасивна лексика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12650