Пантелеймон КулIш orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13690


Кулiш це надзвичайно склад на натура, палка в почуваннях (гарячий Кулiш, як жарто ма звало його товариство) i холодно-розсудлива в прак тичному життi, зiткана з су перечностей; людина велика в позитивнвй дiяльностi, велика i в помилках, хитаннях та i в самому занепадi. С. фремов П антелейм он О л ександ ров и ч К у л iш н ар о дився 7 серпня 1819 р о ку в м. В о р о н iж (тепер С ум ська о б л .) у с iм ï з а м о ж н и х х л iб о р о б iв , н а щ адкiв давнього ко зац ько -стар ш ин сь ко го роду. 579 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА У 1831-1840 рр. навчався в Новгород- Сiверськiй гiмназiï, потiм у Киïвському унiвер ситетi св. Володимира. У 1841-1847 рр. викладав у рiзних навчаль них закладах Украïни i Росiï. 1845-1846 рр. П. Кулiш написав роман Чорна рада. У 18471850 рр. письменника заарештовано, ув'язнено в справi Кирило- Мефодiïвського братства, вироком стало адмiнiстративне зас лання в Тулу. Пiсля повернення до Петербурга займається активною лiтературною, науковою, видавни чою, освiтницькою дiяльнiстю. 1860 року впорядковує альманах Хата, 1861 засновує украïнський журнал Основа. 1862 року вийшла друком його поетична збiрка Досвiтки; 1873 року 3-томне дослiдження История воссоединения Руси. У 1883-1897 рр. усамiтнюється на хуторi Мотронiвка для лiтературноï працi, iсторичних дослiджень. Помер П. Кулiш 14 лютого 1897 року за ро бочим столом. Похований на своєму хуторi. П. Кулiш особистiсть багато гранна, до певноï мiри суперечлива, охоплева невтомною дiяльнiстю над пробудженням суспiльно-нацiональ ноï свiдомостi Украïни. Цей пiонер культури на Украïнi* (М. Зеров) був письменником- мислитилем, пере кладачем украïнською мовою Бiблiï, Байрона, Шекспiра, Гете, справжнiм першим украïнським критиком (С. фремов), видавцем, спiвредакто ром першого загальноукраïнського журналу Основа*, ученим-украïно- знавцем широкого профiлю. Як автор iсторичних романiв, поем, драм, лiрики розвивав фольклорно-iст0. ричну течiю украïнського романтиз му 40-х рр. Апостоли народноï сво боди, братчики Кулiш, Шевченко Костомаров мали на метi видвигну- ти свою нацiю з темряви насамперед культурно-просвiтнiми засобами проголосили iдею спiлки вiльних i рiвних словянських народiв. П. Кулiш розробив фонетичний украïнський правопис, який назвали кулiшiвкою. Ця орфографiчна систе ма лежить в основi нашого сучасного правопису. 1857 року вийшла його Граматка один з перших ук раïнських букварiв, що також вико ристовувався i як читанка. За висловом I. Франка, П. Кулiш був у плеядi украïнських лiтературних корифеïв перворядною звiздою. Пантелеймон Кулiш видав пять поетичних збiрок: Досвiтки, Ху- торна поезiя, Дзвiн, Позичена кобза, Хуторнi недогарки. Вiн ав тор понад десяти великих поем: Ук раïна, Маруся Богуславка, Сторчак i Сторчаниха, Кумейки, Гриць- ко Сковорода, Дон Ж уан, Маго- метiХадиза, Солониця, Кулiшу пеклi, Настуся, Великiпроводи. Традицiйним для Кулiшевоï поезiï є використання образу кобзи або бан дури як символу своєï творчостi. До кобзи заспiвний вiрш У збiрцi Хуторна поезiя. Поет про тиставляє неволi, холодному вiтровi з Нова лiтература iвн оч i звуки ко б зи , щ о не д ав ати с ь заснути б р атер с ьк и м душ ам скликатимуть рiдну сiм ю . Ц ей н а родний iн струм ен т ав то р н ази ває н е п о р о ч н о юу тiх о ю : Може, чиє ще не спiдлене серце Важко забється, до серця озветься. Як на бандурi струн а до струни.

Пантелеймон КулIш orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13690