Означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13264


Означення це другорядний член речення, який указує на ознаку пред* мета й вiдповiдає на питання який, чий? котрий? скiлькох? Наприклад: Дощ стихати ще не хоче, А веселковий руш ник Витирає мокрi очi Саду в яблуках рясних. В. Крищенко. Означення бувають узгодженi й не узгоджень Узгоджене означення поєднується з ГОЛОВНИМ словом звязком узго дження, тобто узгоджується з ним у родi, числi, вiдмiнку. Узгодженi означення виражаються: Прикметниками та прикметнико вими зворотами: I де б не ходив я в далекiй дорозi, В чужiм чи у рiдн iм краю, Я згадую матiр у тихiй тривозi I рiдну хат ину свою.
A. Малишко. Чим довше десь я мандрував Краïнами далекими, Частiше
в памятi зринав Вишневий сад i тихий став, Покрiвлi хат з лелеками.
B. Нехода. Це я не ïздив, де не бував, Але нiде не пив води
такоï, Прозороï, солодкоï, дзвiнкоï, Яку малим з
джерельця набирав.
C. Грiнчак. ‘ Дiєприкметниками й дiєприкмет никовими
зворотами: Облiтає пелюстками мрiй вже притомлене й скошене
лiто (Г. Чубач). Померклий, вибитий морозом, мов бiлi сльози, на
чорнозем спадає квiт затерплих вiт (I. Свiтличний ). Я мрiю
про весну, яка променисто приходить на землю, снiгами вкри ту ( В.
Ткаченко). Порядковими числiвниками: Кобзарю, знаєш, нелегка
епоха оцей двадцятий невгамовний вiк (Л. Костенко). Двадцятий вiк
вiк звершень i задуми, вiк роздорiж ( Р. Братунь ). Займенниками,
спiввiдносними з прикметниками: I кожна мить чекає зорепаду, i
кожна вiть шукає свого саду ( I. Вовк ). Моя душа нiколи не
забуде того дарунку, що весна дала (Леся Ук раïнка ). Узгоджене
означення може бути поширеним, тобто мати при собi пояснювальнi
слова. Поширене означення, виражене дiєприкметником разом iз
залежни ми словами, називають дiєприк метниковим зворотом:
Добрiє свiт, народжений в любовi (Т. Коломiєць). Людина,
не позначена любовю, не може звести серце для добра (В. Коротич).
Неузгоджене означення повязу ється з пояснюваним (означуваним)
словом звязком керування чи при лягання. ______ Граматика:
морфологiя, синтаксис УКРА ÏНСЬКА МОВА Неузгодженi означення
виража ються: Iменником у родовому вiдмiнку без прийменника: В
моєму серцi схрещення дорiг не навистi й любовi (Д. Павличко).
Гойдається вiчна колиска маят ником життя (Б. Олiйник ).
Земними плодами пiд зорями зорiє подвиг людини (М. Ткач).
Iменником у непрямому вiдмiнку з прийменником: Дзвенить у зорях небо
чисте (Д. Павличко). На хвилi мiсяць грає симфонiю без слiв
(Б. Лепкий ). Присвiйними займенниками його, ïï, ïх;
Смертна людина, але не iдея, не думка Тi (В. Дрозд). Я стежу за
хмарами, ловлю ïх свiтлий шум (П. Тичина). Так оце його
заповiтне творiння? (О. Гончар ). Неозначеною формою дiєслова:
Однi тiльки бажання творити добрi дiла й зостались при менi на все
життя (О. Довженко). Маю я святе синiвське право з матiр'ю побуть на
самотi (В. Си моненко ). Благослови умiння не упасти (I. Жиленко).
Прислiвником: Весь цей килим навкруги наче витканий з бiлоï
безголосоï музи ки… (. Гуцало ). 342 Зiйшов над хатою
мiсяць уповнi (Марко Вовчок); кава по-турецьки; котлети по-
киiвськи; дорога праворуч. Неподiльним словосполученням, у якому
iменники самi по собi не мо жуть виразити всiєï повноти
озна ки предмета: Будинок у стилi бароко. Я син свого часу i весь
належу су часникам своïм ( О. Довженко). Менi хочеться бути
майстром на весь свiт (Ю. Яновський ). Червонiло цiле море колоскiв
пше ницi (М. Коцюбинський). Синтаксично нерозкладним сло
восполученням iменника в непря мому вiдмiнку разом iз залежними
словами: дiвчина з довгою розпущеною ко сою; одяг з дорогоï ат
ласноï тка нини; людина середнього вiку; хлопець великоï
душ i й щирого серця. УВАГА! Як вiдрiзнити родовий вiдмiнок
неузгодженого означення i непрямий додаток у родовому вiдмiнку?
Порiвняємо словосполучення: картина худож ника i чекання
поïзда. Здебiльшого неузгоджене означення залежить вiд iменника
недiєслiвного походження, а не прямий додаток вiд iменника
дiєслiвного по ходження. За цiєю ознакою у
словосполученнi картин художника iменник худож ника неузгоД*е' не
означення, бо вказує на ознаку ( чия?) ‘ за/iе ан i
Граматика: морфологiя, синтаксис жить вiд iменника
недiєслiвного походження картина. у словосполученнi чекання
поïзда iменник поïздо є додатком, оскiльки
вказує на обєкт дiï (а не на ознаку) i залежить вiд
дiєслiвного iмен ника чекання. Крiм того, треба памятати: ,
Неузгоджене означення часто можна замiни ти узгодженим: с iк з
лимона лимонний сiк; с п iв соловя соловïний спiв; зошит учня
учнiвський зошит; будинок з каменю камяний будинок; але: чоловiк в
окулярах, пiдручник з алгебри (замiна не можлива). Неузгоджене
означення можна перетворити на сполучення пiдмета з присудком:
прохання матерi мати просить; повернення керiвника керiвник поверта
ться; виступ артистiв артисти виступають. Тут неузгоджене означення
позначає творця дiï. Неузгоджене означення можна
перетворити на поширене означення чи пiдрядне речення: костюм для
концерту костюм, призначе ний для концерту; мьбом для малювання
альбом, призначений для малювання, або альбом, у якому малюють. Якщо
такi перетворення не можливi, залежний ”менник виступає
додатком: п'дкорення (чого?) космосу, бо пiдкорюють (що?) космос;
Сконання (чого?) плану, бо виконують (що?) план. Деякi члени речення
можуть по єднувати в собi подвiйну синтак- сичну функцiю. Такi
члени речення мњжна визначити двояко, наприклад ^ Реченнi Думи про
землю будили М аланку по ночах (М . Коцюбин ський) компонент про
землю можна розглядати i як означення (думи якi?) i як додаток (думи
про що?).

Означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13264