ОзначальнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12922


Означальними називають займенни ки, що вказують на узагальнену ознаку предмета, явища. До них належать: весь (увесь), усякий (усяк), кож ний (кожен), жодний (жоден), iнший, сам, самий. Займенник весь (увесь) указує на сукупнiсть предметiв або на повне охоплення предмета дiєю чи ознакою: За Украïну! З огнем завзяття ру шаймо, браття, всi вперед!(М. Во роний ). До тебе Батькiвщино земле вiчна, ведуть усi стежки й усi доро ги (Б.-I. Антонин). Займенники кожний (кожен), уся кий (рiдше усяк) дуже близькi за значенням: вони виражають видiлен ня предмета з сукупностi однорiдних предметiв: I кожен фiнiш це, по сутi, старт (Л. Костенко). Кожна птиця має свiй голос, Кожне поле має свiй колос, Кожна справа має своï почини, Кожна казка своï причини. Л. Костенко. Займенник жодний (жоден) ужива ється в значеннi нi один, нiякий: I митi жодноï не можна повернути, Щоб заново, по-iншому прожить. В. Симоненко. Примiтка. Дехто з мовознавцiв, зважаю чи на лексичне значення, вiдносить займен ник жодний до розряду заперечних. Займенник iнший указує на вiдок ремлення, вiдмежування особи чи предмета вiд подiбних до нього або ранiше названих: Не маю зла до iншого народу (М. Вiнграновський ). Мислив я, що кожне серце Має iнший ритм одмiнний, Iнший бiль, iншу радiсть, Iнший стук i iншу кров. М. Рильський. Займенники сам i самий, незважа- ючи на схожiсть, розрiзняються зна ченням. 228 Зай м енник сам {сама, само ( саме) — наголос на закiнченнi) указує на особу, що виконує дiю без сторонньоï допомоги, або ж на предмет, що може дiяти самостiйно: У дорогу збирався сам, непомiтно для рiдних (В. Козаченко). Добрий товар хвалити не треба: вiн хвалить себе сам . Н авчай iнших i сам навчишся (Нар. те.). Цей же займенник уживається з iменниками, що позначають осiб, iстот, або з особовими займенниками ймає форму роду та числа: Друг сам, вiдгукнувся. Подруга са ма прийшла. Д рузi самi згадали. Займенник сам може виступати iз значенням один: Я сам. Вiкно. Снiги (П. Тичина ). Займенник самий (сама, саме наголос на коренi) указує на крайню просторову або часову межу iменни ка, при якому вiн ужитий: до самого моря, того самого дня, перед самою грозою, коло самих дверей. Срiблястий шлях, прокладений мiсяцем, простягся морем до само го берега (Д. Ткач ). У сполученнi з iменником та вка зiвним займенником уживається для пiдкреслення тотожностi: той самий день, тi ж самi люди, у Щ саму годину.

ОзначальнI займенники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12922