Олена ТелIга Олена Iванiвна Шовгенiв 1907-1942 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13844


Зразок того, якою має бути ук раïнська жiнка, Зона блиску- 717 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА чий приклад того, як багато мо ж е дати н а ц iï ж iнка. Олена Звичайна Народилася Олена Iванiвна Шовгенiв (у шлю бi Телiга) 21 липня 1907 року в Петербурзi, ïï батько родом з украïнського мiстечка Слов'янська, талановита й високо iнтелiгентна людина, спецiалiст у галузi гiдротехнiки, в Ук раïнi обiймав посаду мiнiстра УНР, а в емiграцiï був ректором Подебрадськоï академiï. У 1917 роцi сiмя переïхала до Києва. Навчалася майбутня письменниця в гiмназiï Ду- чинськоï, 1924 року ïï сiмя перебралася до По- дебрад у Чехословаччинi. Через рiк Олена скла ла iспит на атестат зрiлостi. Восени 1925 року вступила на iсторично- фiлологiчний вiддiл Украïнського педагогiчного iнституту в Празi. Одружилася з Михайлом Телiгою, старшиною украïнськоï армiï. Почала працювати в лiтературi. Переïхала до Варшави. Була моделлю в жiночому ательє, учителькою в украïнськiй школi. Пiсля зустрiчi з Олегом Оль- жичем вступила в ОУН i працювала в культурно- освiтнiй референтурi. 22 вересня 1941 року Олена Телiга з чо ловiком прибула до Рiвного, потiм переïхала до Києва. Очолила Спiлку письменникiв, стала ре дагувати тижневик Литаври. 9 лютого 1942 року О. Телiгу разом з iншими письменниками гестапiвцi заарештували в при мiщеннi Спiлки письменникiв. Олену Телiгу та ïï чоловiка Михайла роз стрiляли в Бабиному Яру. Точна дата смертi невiдома: мiж 13 та 21 лютого 1942 р. За життя Олени Телiги не побачи ла свiт жодна поетична збiрка. Лiте ратурна спадщина поетеси невелика. Та про талант судять не за кiлькiстю написаного… Лiрика Олени Телiги особлива. Го ловна героïня жiнка, спроможна любити лицаря й воïна, захисника й героя. Вона може благотворно впли вати на коханого, надихаючи його на подвиги, спрямовувати до мети, зали шаючись вiрною подругою, коханою а не просто соратницею в боротьбi. Про це йдеться у вiршi Мужчинам. Лiрична героïня слабка, чуйна жiнка, по-дитячому вразлива: А я поцiлунком теплим Мяким, мов дитячий смiх, Згашу полумяне пекло В очах i думках твоïх. (Вiдповiдь) Лiрична героïня не лише дама серця. Вона й дружина, i рiдна земля, i сила, i iдея. У неï немає кiлькох цi лей, вагань, вона має переконанiсть: Ти в тiнь не йди. Тривай в пекучiй грi. В слiпуче сяйво не лякайсь дивиться Лише по спецi гряне жданий грiм I з хмар сковзне багнетом блискавиця. (Усе лише не це! Не цi спокiйнi днi!) Вона навiть зможе неминучу смерть гiдно сприйняти, бо це те, що дається один раз у життi: I що це буде зустрiч, чин, екстазе? Чи дотик смертi на одну хвилину? 718 Нова лiт ерат уро душа дозрiє, сповниться вiдразу Подвiйним смаком меду i полину. (Неповторне свято) Провiдна т ем а лiрики Олени Телi- гИ кохання. У вiршi Лiто iнтим не почуття переростає в любов до всього живого, до самого життя: В сотах меду золотом прозорим Мед думок розтоплених лежить, А душа вклоняється просторам I землi за свiтлу радiсть жить! Деякi критики намагаються порiв няти доробок Олени Телiги з твор чiстю Лесi Украïнки. Слово Олени Телiги зброя, слово ïï криця. Iншi ж твердять, що Олену Телiгу так не пiдносили б, якби не було ге роïчного життя й легендарноï смертi. Та справедливим є твердження, що життя i смерть митця хоч i впли вають на оцiнку його творчостi, кри терiєм таланту все-таки не можуть бути. Не всiм героям дано мистецьке свiтобачення, не до всiх приходить муза (О. Слоньовська).

Олена ТелIга Олена Iванiвна Шовгенiв 1907-1942 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13844