ОднорIднI I неоднорIднI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13282


Означення бувають однорiднi i не однорiднi. Залежно вiд цього мiж ни ли ставляться або не ставляться роздiловi знаки. Однорiдними треба вважати:
1.Означення, що характеризують предмет з одного боку (кольору, розмiру,
якостi, смаку, температу ри) i мiж ними можна вставити сполучник i:
Красива осiнь вишиває клени чер воним., ж овт им, срiбним ,
золо тим (Л. Костенко ). Каштани в ранок сивий, попеляс тий шумiли
над твоïм вiкном (Б.-I.Антонич ).
2. Означення, що вказують на спорiд ненi ознаки одного предмета або
автор ïх обєднує своєю оцiнкою (позитивною чи
негативною); пере даються iнтонацiєю перелiку: I пада снiг
лапатий, волохатий спокiйно й величаво над селом (М. Рильський ).
Спить натомлене мiсто мирним, лагiдним сном (Д. Л уценко). Над морем
пiднiмались високо в небо дикi стрiмкi скелистi гори (I. Не- чУй-
Левицький ). Запашна, спiвуча, гнучка i мило звучна, сповнена музики
i квiткових пахощiв рiдна мова ( О. Гончар). ”Художнi означення,
тобто епiтети (Досить, щоб епiтетом було хоч би њДне означення в
ряду однорiдних): Холодний, колючий вiт ер гнав низько над землею
важкi, оливянi хмари (В. Кучер). Густа, медова теплота високi на
лила жита (М. Рильський). Вiтер стугонiв у голом у, холодно м у
гiллi, низько над садом пливли чорнi хмари (В. Дрозд). Прямо над
нашою хатою пролiта ють лебедi. Вони летять нижче роз патланих,
обвислих хмар i стру шують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв
(М. Стельмах).
3. Означення, якi стоять пiсля означу ваного слова, особливо в тих
випад ках, коли перед ним уже є означен ня (тобто вiдокремленi
означення): Люблю я бистрину життя, прозору, поривну, глибоку (Д. П
авличко). Твоï очi як те море, супокiйне, свiтляне (I. Франко).
Линув дощ, рясний, веселий, бла годатний… (Г. Тютюнник).
4. Означення, якщо друге означення пояснює перше (мiж ними можна
вставити слова тобто, а саме): Вiзьми iнш у, бiлу сорочку (з а мiсть
цiєï, що не бiла). Але: Вiзьми iншу бiлу сорочку (замiсть
цiєï, що теж бiла).
5. Означення, що стоять поруч перше непоширене (прикметник), друге
поширене (дiєприкметнико вий зворот): Йде весна запашна, квiтами-пер-
лами закосичена (П. Тичина). 359 УКРАÏНСЬКА МОВА Нiч розкидала
над селом своє темне, встелене зорями шатро (М. Стельмах).
Рiвний, залитий сонцем степ од разу принишк (О. Гончар). Сiрий,
припорошений весняною пилюкою степ збiгає на пiвдень i стигне
там голубим маревом (Г. Тютюнник). Але: Якщо означення, виражене
дiє прикметниковим зворотом, стоïть перед означенням,
вираженим прикметником, то такi означення не утворюють однорiдного
ряду й кома мiж ними не ставиться: Припорошений весняною пилюкою
сiрий степ збiгає на пiвдень…
6. Як правило, однорiдними є узго джене i неузгоджене означення:
З ластiвками прокидався яблуне вий, у бiлих накрапах сад ( М.
Стельмах ). Усi iншi означення будуть неод норiдними (характеризують
предмет з рiзних бокiв: розмiр i матерiал, вага i розмiр, час i
належнiсть тощо): Ви знаєте, як липа шелестить у мiсячнi
веснянi ночi? (П. Тичина). Нiчка на землю упала синiм про зорим
серпанком (М. Вороний). Нiч широким вороним крилом без шумно
обгорнула степ (М.Драй- Хмара). Жайворонок купався у свiжому
ранковому повiтрi (В. Собко).

ОднорIднI I неоднорIднI означення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13282