<< Главная страница

Обряди зимового циклу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13449


Обряди зимового циклу. Вони повя занi не тiльки з перiодом очiкування весни як часу сiвби, а й з давнiми мiфами про народження Всесвiту. Центральним святом цього перiоду є Рiздво, святкування якого вiдбува лося за сценарiєм, що передбачав об- рядодiï. До наших днiв збереглося драматичне дiйство Водiння кози, що виконується на Щедрий вечiр. Зимовий цикл календарно-обрядо- воï творчостi мiстить колядки, щед рiвки, посiвальнi та водохреснi пiснi. Колядки народнi пiснi, що вико нуються з нагоди святкування Рiздва. Серед родинно-господарських ко лядок значну частину становлять ко- лядки-побажання здоровя, успiху та процвiтання родинi; врожаю на полi, на городi; удачi у рiзних видах працi; багатого приплоду худоби. Цi коляд ки тяжiють до замовлянь. Колядни ки своïми розкiшними образами на кликають се багатство, щастя, шану i славу на свого господаря… Обрядовi i пiсеннi поздоровлення i величання се рiд закляття на щастя, на здо ровя, котре й досi заховалося в уснiй традицiï…*. У тебе вiвси жеброванiï, У тебе ячменi золотiï, У тебе конi все турецькiï, У тебе стрiльби все стрiлецькiï У тебе воли, як стодоли, У тебе корови, як обороги, У тебе вiвцi конi покрили, У тебе худоби без рахуби, У тебе скринi все кованiï, У них червiнцi нерахованiï. З прийняттям християнства язич ницькi колядки дуже повiльно засвою ють бiблiйно-християнськi елементи, якi впродовж довгого часу вкраплю валися в давнi тексти. Згодом назви язичницьких божеств та iнших ре алiй замiнилися християнськими. Наприклад, повтор у колядках Ой Даждьбоже видозмiнився у Ой, дай, Боже або Дай же, Боже. Християнська церква, борючись проти iдолопоклонства, намагалася викорiнити язичницькi свята ка лендарноï обрядовостi. На противагу язичницьким святам у тi самi ДВ1 стали святкувати християнськi урњ чистостi. Зимовий цикл став вели чанням народження Iсуса Христа. Тому з часом колядки поповнилися мотивами про Христа, Дiву Марињ> Петра та Павла. Колядка Добрий вечiр тобi, пане господарю ясК равий приклад поєднання Д християнськоï образностi (образ11 хлiбiв, зерна, святкового столу, м тив гостювання в господаря) з ремими християнськими вкрапле нями. Наприклад: 450 ___________ _______________________________________________________Усна народна творчiсть Добрий вечiр тобi, пане господарю, Радуйся, ой радуйся, земле, Син божий народився! Накривайте столи та все килимами, Та кладiть калачi з яроï пшеницi, Бо прийдуть до тебе три празники в гостi, А той перший празник то Рiздво Христове, А той другий празник святого Василя, А той третiй празник свята Водохреща. Як зазначає I. Франко, там, де ко лядка наша черпала змiст прямо з оповiдання євангельського, а форму з пiснi народноï i де надто правдиво ре лiгiйний настрiй i глибоке чуття авто ра здужало перетопити тi далекi вiд се бе елементи, ми одержали пiснi справ дi взiрцевi, твори високоï поетичноï самостiйностi, яких не постидалась би жодна лiтература на свiтi… твори, котрi справедливо i по заслузi здобу ли собi серед народу таку широку по пулярнiсть i не стратять ïï доти, доки сеРєд народу тривати буде тепле чут тя релiгiйне i привязання до своïх гарних поетичних звичаïв i обрядiв. Поширеним жанром календарно- урядовоï лiрики зимового циклу є Щедрiвки. На вiдмiну вiд колядок, якi первiсно супроводжували магiчне язичницьке дiйство, повязане з на родженням Всесвiту та божества сон ця Коляди, щедрiвки є пiснями iншо го свята Нового року, повязаного з величанням мiсяця. Свято, метою якого було вблагати духiв неба та землi сприяти в господарствi, отри мало назву Щедрого вечора. Пiснi, якi виконували в цей час, називають щедрiвками. Обовязковими персо нажами ритуального дiйства, пiд час якого виконували щедрiвки, були Маланка (дочка богинi Лади) i Ва силь (мiсяць). У минулому предки-словяни при хiд Нового року святкували в березнi, пiд час весняного рiвнодення. Тому в щедрiвках часто трапляються карти ни та образи весни: поля, квiти, при лiт птахiв тощо: Щедрик, щедрик, щедрiвочка, Прилетiла ластiвочка. Стала вона щебетати, Господаря викликати. Сьогоднi колядки, щедрiвки, посi- вальнi пiснi втратили своє магiчне пiдґрунтя, позбулись ореолу свя тостi, таємничостi (крiм християнсь ких), часто набувають гумористич них ноток. Такi веселi пiснi часто виконують дiти: Я маленький сiвачок, Дайте грошi в кулачок, Не давайте копiйки, Бо дiрявi кишеньки, А давайте паперовi, Будьте ґазди гоноровi. 451 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА У другiй половинi XVII ст. у середо вищi студентiв Києво-Могилянського колегiуму (згодом академiï) зародилася вертепна драма. Спершу ïï основнi мотиви та образи були винятково християнсько-бiблiйнi. В основу сюже ту покладено євангельськi розповiдi про народження Христа, поклонiння пастухiв, яким ангели сповiстили радiсну новину, принесення дарiв то що. Вертепну драму виконували сту денти, якi ходили вiд оселi до оселi й звеличували народження Спасителя. Головними образами тут були ново народжений Iсус, Божа Мати, пасту хи, ангели, Iрод та iн. Дiя в цих теат ральних творах супроводжувалася виконанням бiблiйних колядок чи духовних пiсень. Часто бiблiйна вис тава була лише частиною вертепного дiйства, другою ж частиною ставали театральнi сценки на свiтську тема тику з вiдтворенням елементiв життя простих людей. Цi епiзоди з народно го життя, як правило, гумористично- сатиричного характеру, стали осно вою виникнення та поширення на родноï драми, у якiй розiгрували вис тави на суспiльно- побутовi теми, iмiтували сценки iз селянського чи козацького побуту, процеси працi, у жартiвливому тонi розповiдали про дотепнi вигадки з життя. Головними персонажами цих народних комедiй були селянин, мiрошник, корчмар, циган, козак, дiд, баба тощо. Для прикладу наведемо драматич ну гумористичну сценку Явтух, Говiрка молодиця або дiвчина напро шується до небалакучого Явтуха який нiяк не хоче пiддаватися ïï ча рам. Та розумна й дотепна жiнка зу мiла знайти клю чик до цього мов чуна, примовляючи до нього: Мiй друже, Да коли твоя ласка. Яв тух, який спочатку однозначно вiд мовлявся: Н е скажу!, Не хочу!, Не дам! згодом подобрiшав та дозволив сiсти на воза скраєчку, взяти грушку, але гниленьку, i навiть поцiлувати себе, попереджую чи: Не задуши й не вкуси.

Обряди зимового циклу orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13449


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация