Написання и, I, Ï orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12575


Пишемо и:
1. У загальних назвах пiсля д, т, з, с, ц, ч, ш, ж (дж), р перед
наступними Орфографiя приголосними (т. зв. правило де вятки,
словесна формула якого Де ти з ïси цю чашу жиру?): директор,
диспут, директива, диригент, кредит, диплом, дис танцiя; т акт ика,
iнститут, титул, фортисимо; позицiя, фiзика, музика; симфонiя,
сигнал, силует, синт аксис, таксист; цирк, цистерна, цифра, циклон,
циферблат; речитатив, шифер, шифр; пейзажист, режим, жира фа,
джинси; риторика, iсторич ний, гiтарист.
2. У географiчних власних назвах з кiнцевими -ида-, -ика-: Антарктида,
Атлантида, Флори да; Адрiатика, Антарктика, Арк тика, Атлантика,
Африка, Бал тика, Корсика, Мексика.
3.У географiчних назвах та прiзви щах пiсля шиплячих ж, дж, ч, ш i ц
перед приголосними: Алжир, Вашингтон, Вiрджинiя, Чилi, Чикаго,
Лейпциг, Сан-Фран- циско; Цицерон, Чикованi, Ш ил лер, Чингiсхан,
Джигарханян, але: Тицiан, Жiоно (перед голосним).
4. У географiчних назвах iз буквоспо- лученням -ри- перед приголосними
(крiм й): Великобританiя, Крит, Маври танiя, Мадрид, Париж, Рига,
Рим, Цюрих, але: Австрiя, Рiо-де-Жанейро (перед го лосним,
йотованим зокрема).
5. У рядi географiчних назв пiсля приголосних д, т i в деяких випад
ках згiдно з традицiйною вимовою: Аргентина, Бразилiя, Братисла ва,
Ватикан, гипет, русалим, Китай, Кордильєри, Пакистан,
Палестина, Сардинiя, Сиракузи, Сирiя, Сицилiя, Скандинавiя, Ти бет
та в похiдних вiд цих слiв за гальних назвах: бразилець,
бразильський та iн. Пишемо i:
6. На початку слова: iдея, iлюзiя, iмунiтет, iнженер, iнструкцiя,
Iндiя, Iталiя.
7. Пiсля усiх приголосних перед го лосними буквами та й: аксiома,
аварiйний, бiографiя, дiагональ, дiорама, дiєта,
iєрарх, iєрей, iєроглiф (але єна грошова
одиниця Японiï), радiус, радiй, трiумф, тiара, еволюцiя,
ерудицiя, iсторiя, соцiологiя, цивiлiзацiя.
8. У кiнцi незмiнюваних загальних назв: таксi, шасi, попурi, пенальтi,
понi, вiзавi, жалюзi, мерсi.
9. Пiсля губних б, п, ву м, ф, гортан ного г, передньоязикових л, н та
задньоязикових к, х перед наступ ними приголосними: архiв,
академiчний, банкiр, бiзнес, ванiлiн, вiтамiн, гiмн, гiмназiя, 89
УКРА ÏНСЬКА МОВА гiпербола, графiк, гум анiзм , кiно, лiцей, л
iц е н зiя , м iграцiя, м iкро скоп, м iм оза, м iт ин г, нiмфа, ф
iнанси, фiнiш, хiрург, хiмiя. Примiтка. Як виняток, пiсля цих же
приголосних пишемо и вiдповiдно до вимови: у давно запозичених
словах: бинт, бурмистер (хоч бургомiстр), вимпел, графин, кит,
лимон, миля, скипидар, спирт та iн.; у словах, запозичених зi
схiдних мов, зокрема з тюркських: башкир, калмик, кизил, кинджал,
киргиз, кисет, кишлак, кумис; у словах церковного вжитку: диякон,
єпископ, єпитимiя, митра, митрополит, християнство.
10. У власних назвах пiсля б, п, в, м, ф, к, х, г, н, л , з, с та
похiдних вiд них словах: Б ат ум i, Бiрм а, Вiльню с, К iпр, Л
iван, Н iл, Н iцца, Памiр, Сiдней, Ф iлiппiни, Хiбiни; Д iдро,
Грiмм, К iп лiнг, Л ессiнг, Овiдiй, П аганiнi, Россiнi, Ш експiр.
УВАГА! Треба розмежовувати правопис слiв-прiзвищ i загальних назв,
що походять вiд них: Дiзель, але дизель. Пишемо ï: Пiсля
голосного: архаïзм, героïка, iнт уïцiя,
мозаïка, сюïта, Ене'iда, Iзм аïл, Iзраïль.
Примiтка. У складних словах та пiсля префiксiв пишемо i:
новоiрландський, антиiсторичний, дез iнфекцiя, дезiнформацiя.

Написання и, I, Ï orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12575