Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12453


Наголосом називають посилення голосу на одному iз складiв слова. Голосний звук i склад, на який па дає наголос, називають наголоше ним, а всi iншi звуки та склади не- наголошеними. Кожне повнозначне слово, що складається з двох i бiльше складiв, має наголос. Службовi ж частини мо ви (прийменник, сполучник, частка), як правило, не наголошуються. При єднуючись до попереднiх або наступ- 45 УКРА ÏНСЬКА МОВА них наголошених слiв, вони утворю ють т. зв. фонетичне слово: вчися ж, хай читає, вiн i вона. Бiльшiсть слiв нашоï мови має один наголос основний. У склад них i складноскорочених словах, крiм основного, видiляють ще додат ковий, або побiчний наголос. Вiн по значається спецiальним значком [а]: вищезгаданий, мимоволi, двадця типятитисячний. УВАГА! Складнi слова, що пишуться через дефiс, мають лише основнi наголоси: iсторико-фiлологi чний, навчально-виховний, з дiда-прадiда, батько-мати, не сьогоднi- завтра, свiтло-зелено-жовтий. Наголос буває: словесний (у словах) видiлення од ного зi складiв слова за допомогою посилення голосу; логiчний (у реченнi) видiлення посиленням голосу в реченнi най важливiшого за змiстом слова; емфатичний (виразовий) харак теризує не смислове, а емоцiйне значення слова (наголос емоцiï).

Наголос orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12453