<< Главная страница

МорфологIчнI способи словотворення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12716


Це найпош иренiш ий спосiб тво рення нових слiв за допомогою р iз них словотворчих афiксiв (морфем). П рефiксальний. Спосiб творення слiв за допомогою п реф iкса, який приєднується до твiрноï основи: дiд п радiд, загол овок п iд за го ловок, бесiда сп iвбесiда, др уг н едруг, гарм он iя д и сгарм он iя (iменники); добрий предобрий, високий зависокий, важ ливий архiваж ливий (прикметники); ни нi донинi, за вт р а п iс л я за в т ра (прислiвники). Префiксальний спосiб є основним у твореннi дiєслiв вiд дiєсл iвн и х основ. 155 УКРАÏНСЬКА МОВА УВАГА! Цим способом творяться слова лише однiєï частини мови. Суфiксальний. Спосiб творення слiв за допомогою суфiксiв, якi приєднуються до твiрноï основи. iменниковi суфiкси сестра сестричка сонце сонечко вiтер вiтерець зоря зiронька ядерний ядерник глибокий глибочина мудрий мудрець веселий веселун прикметниковi суфiкси розум розумний широкий широченний душа душевний козак козацький дiєслiвнi суфiкси квiтка квiтчати учитель учителювати сухий сушити прислiвниковi радiсний радiсно гарячий гаряче два двiчi УВАГА! Цим способом творяться слова як однiєï, так i рiзних частин мови. Префiксально-суфiксальний. Спосiб творення слiв шляхом одно часного приєднання до твiрноï осно ви суфiкса й префiкса. 156 Цим способом творяться: iменники свiчка пiдсвiчн и к; вiкно пiдвiконн ик; тиша зат иш ок; хвiст прихвост ень; прикметники час сучасний; межа безмеж ний; брова надбрiвний; на столi наст iльний; дiєслова свiтлий висвiт лит и; вищий перевищ ит и; десятеро подесят ерит и; свiй присвоïт и; прислiвники лiт нiй по-лiт ньом у; гора згори; пять у п ят е; латинь по-лат инi. УВАГА! Якщо нове слово утворилося за допомогою суфiкса вiд твiрноï основи, у якiй є префiкс, то спосiб творення суфiксальний, бо префiкс у словотвореннi участi не бере. М IРКУЙ ТЕ ТАК! У словi безпартiйний легко видiляється пре фiкс без- i суфiкс Але чи утворився цей прик метник суфiксально-префiксальним способом? Щоб вiдповiсти на це запитання, треба знайти твiрне слово. Легко встановити, що ним партiйний. Зiставивши похiдне слово безпар тiйний з твiрним словом партiйний, визнача ємо один словотворчий афiкс префiкс без-. Отже, слово безпартiйний утворилося префiксаль- ним, а не суфiксально- префiксальним способом^ Морфемiка. Словотвiр Постфiксальний. Спосiб творення слiв шляхом приєднання до твiрноï основи постфiкса (ся, -сь, -но, -небудь i т.д.). Наприклад: умивати ум иват ися; мирити мирит ися; прийди прийди-но; хто хт о-небудь. Безафiксний. Спосiб творення слiв шляхом укорочення (усiчення) твiр ного слова, здебiльш ого вiдкиданням суфiксiв, i тому деяк i мовознавцi його ще називають безсуфiксним. Так творяться безсуфiкснi iменни ки, твiрними основами для яких мо жуть бути: прикметники блакит-н-ий * блакит ь, зелен-ий -> зелень, син iй *” синь, велик ий — велич, молод-ий * молодь; дiєслова захист-и-ти * захист , переход и- ти перехiд, спiв-а-т и * спiв, бiг ти бiг, об-ш ук-ува-ти обшук, запис-ува-ти * запис. УВАГА! Безсуфiкснi вiддiєслiвнi iменники помилково розглядають як такi, що утворенi префiксаль ним способом. Але в префiксальних iменниках префiкс приєднався до iменниковоï основи (про-зелень), а безсуфiкснi утворилися вiд Дiєслiвних основ (закидати закид). Складання. Спосiб творення нових слiв шляхом складання твiрних ос нов або ïхнiх частин. Поширений в украïнськiй мовi спосiб словотворення подiляється на: основоскладання; словоскладання; абревiацiю. Основоскладання Нове слово твориться внаслiдок складання двох i бiльше твiрних ос нов. Базою для творення таких слiв є наявнi в мовi сполучення: з незалежним (сурядним) звязком: лiс + степ лiсостеп; мясо -г молоко м ясо-молочний; фiзичний т математичний фiзико- математичний; зелений + жовтий * зелено-жовтий; iз залежним (пiдрядним) звязком: зорi падають ”зорепад; лiтературу знати * лiтературо знавство; нова будова -* новобудова; сiльське господарство * сiльсько господарський; схiднi слов'яни схiднословянський. УВАГА! Цей спосiб може супроводжуватися суфiксацiєю: правобережний, полководеиь. землезнавство. Слова, утворенi способом осново складання, називають складними. Частини складних слiв можуть поєднуватися сполучними голосними о, е, є, (iнт ерфiкс) або без них. Звернiть увагу на вживання спо лучних голосних! 157 УКРАÏНСЬКА МОВА Пишемо о; якщо перша частина складного слова прикметник: чорнозем, широколистий, старо словянський, але: давньоруський, синьоокий, середньо вiччя (прикметники мякоï групи); якщо перша частина складного слова iменник або займенник, основа яких закiнчується на твер дий приголосний (зокрема на шиплячий): лiтопис, книголюб, дощомiр, грушо подiбний, але: кожумяка, овочесховище, очевидний. Пишемо е: якщо основа твiрного слова (iмен ника) закiнчується на мякий при голосний: працездатний, бурелом, зорепад, вугледобувний, але: коновязь, коногiн, костоправ, сви номатка. Пишемо є: якщо основа твiрного слова закiн чується на й або мякий подовже ний приголосний: краєзнавство, життєпис, боє здатний, життєрадiсний. Складнi слова можуть утворювати ся й без сполучних голосних шля хом безпосереднього приєднання ос нови до основи: Киïвгаз, Ужгород, чотирикутник одноденний, радiомовлення. Словоскладання Утворення слiв шляхом поєднання двох слiв (а не основ) без допомоги сполучних голосних: ходив-ходив, хлiб-сiль, батько-ма- ти, срiбло-злото, премєр- мiнiстр, туди-сюди, фiльм-опера. УВАГА! Такi складнi слова пишемо через дефiс._______ Абревiацiя Утворення нових слiв також скла данням, але не цiлих слiв чи ïхнiх ос нов, а тiльки початкових частин (вiд iталiйського аЬЬгеиiаiига скоро чення). У результатi виникає склад- носкорочене слово абревiатура. Способи утворення абревiатур: вiд частини твiрноï основи i цiлого слова: телецентр ( телевiзiйний центр), держадмiнiстрацiя (державна ад мiнiст рацiя), редколегiя (редак цiйна колегiя ); вiд початкових частин кожного твiрного слова: юннат (юн-ий нат-уралiст), фiзорг (ф iз-культ урний орг-анiзатор)> вiйськкор (вiйськ- овий кор-еспон- дент ), облвиконком (обл-аснии викон-авчий ком -iт ет ); Морфемiка. Словотвiр , вiд початкових звук iв слiв (ООН, НАТО) або початкових букв твiр них основ: СНД (читаємо ес-ен-де) Спiв дружнiсть Н езалеж них Держав, УТН Украïнськi телевiзiйнi но вини, А П Н Украïни Академiя педагогiчних наук Украïни, Х Т З Харкiвський т ракторний завод; дзот, неп, рагс; вiд комбiнування початкових час тин i звукiв, звукiв i цифр тощо: КамАЗ Камський автомобiль ний завод, ТЕ-154, ЗIЛ-111.АН -24, зрiдка в одному словi поєднується кiлька типiв. Такий спосiб мiшаний: облвно, УкрНДI- Мет. Неморфологiчнi способи словотворення Морфолого-синтаксичний. Спосiб творення нових слiв шляхом перехо ду з однiєï частини мови в iншу. При цьому слово набуває нового значен ня, змiнюючи своï морфологiчнi оз наки й синтаксичну функцiю. УВАГА! Звучання i написання слова залишається незмiнним. У сучаснiй украïнськiй мовi спос терiгається:
* перехiд прикметникiв i дiєприк метникiв в iменники (субс
тантивацiя): майбутнє, минуле, пальне; колискова, операцiйна,
учитель ська, передова, булочна, варенич на, хворий, вартовий,
черговий; учений, трудящi, приïжджi; перехiд iменникiв у
прислiвники (адвербiалiзацiя): милуватися весною (iмен.) при
ïхати весною (присл.), за стiною (iмен.) стати стiною (присл.),
займатися бiгом (iмен.) бiгти бiгом (присл.); перехiд числiвникiв у
прикметни ки (адєктивацiя): перший дзвiнок (числ.) перший
математик у класi (прикм., у зна ченнi найкращий); перехiд
дiєприслiвникiв у прислiв ники (адвербiалiзацiя): стоячи на
однiй нозi (дiєприсл.) ïхати стоячи (присл.), сидячи на
землi (дiєприсл.) розмовляти сидячи (присл.); перехiд iменникiв
у прийменники (препозитивацiя): накреслив коло (iмен.) коло ха ти
(прийм.), прийшов кiнець (iмен.) сидiв кiнець столу (прийм.).
МIРКУЙТЕ ТАК! Порiвняймо два речення: Черговий учень витер дошки. Л /
Л Л Л Д А А , — ————— Черговий
витер дошку. У першому реченнi черговий прикметник, на зиває
ознаку предмета (який?), що вживається у формi Н. в. одн., чол.
р.; виконує синтаксичну функцiю означення. 159 УКРАÏНСЬКА
НОВА У другому черговий iменник, називає пред мет (особу),
вiдповiдає иа питання хто?, має форму Н. в. одн., чол. р.
i виступає в ролi пiдмета. Лексмко-синтаксичний. Спосiб
творення нових слiв шляхом злиття (зрощення) словосполучень або пов
нозначних слiв iз службовими в одне слово: на швидку руку
нашвидкуруч; нi се нi те нiсенiтниця; цього дня сьогоднi; перекоти
поле перекотиполе; верни дуб Вернидуб (прiзвище); пять десяткiв
пятдесят; мимо волi мимоволi; попiд тином попiдтинню. УВАГА! Спосiб
зрощення слiв в одне слово треба вiдрiзняти вiд способу складання
основ за допо могою сполучних голосних о, е, є. Iстотна рiзни
ця полягає в тому, що при складаннi слiв та ос нов одне або два
слова втрачають закiнчення, а з ними й граматичне значення, а при
злиттi обидва слова поєднуються цiлком i закiнчення
зберiгається в новому словi. Лексико-семантичний. Спосiб тво
рення нових слiв шляхом переосмис лення наявних у мовi слiв.
Унаслiдок цього виникають омонiми. Порiвняйте: корiнь (дерева) корiнь
(у матема тицi, мовознавствi), схiд (сторона свiту) Схiд (назва
краïн Схiдноï вропи), коваль (професiя) Коваль (прiзвище),
Днiпро (рiчка) Днiпро (готель).

МорфологIчнI способи словотворення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12716


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация