<< Главная страница

Михайло Старицький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13766


Михайло Старицький увiйшов в iсторiю украïнськоï лiтерату ри як поет, драматург i про заïк, перекладач, актор, р еж и сер, антрепренер, активний громадський дiяч. Михайло Петрович Старицький народився Мгрудня 1840 року в селi Клiшенцях на Полтав щинi у дворянськiй дрiбнопомiщицькiй родинi. Рано зостався сиротою, виховувався в сiм'ï Вi талiя Лисенка батька майбутнього компо зитора Миколи Лисенка. Пiсля закiнчення Пол тавськоï гiмназiï разом з Миколою Лисенком Уступив до Харкiвського унiверситету на фiзико- математичний факультет, за два роки по тому 8њни перейшли на юридичний факультет Киïвсь кого унiверситету. Формування свiтоглядних позицiй письмен- Ника вiдбувалося в 6070-тi рр. часи попе ремiнного розквiту украïнськоï лiтератури та Тимчасових вимушених антрактiв, спричине- НИх ДЕ|о Валуєвського циркуляра та Емського Указу, Непересiчний багатогранний талант Стариць-
|'0гњ найповнiшою мiрою виявився в театральнiй
дiяльностi: вiн був органiзатором i активним членом Киïвського лiтературно-
артистичного товариства. Актор i драматург, Старицький став керiвником
першоï професiйноï украïнськоï тру пи, в утримання
якоï вiн уклав усi грошi, вирученi за проданий заради цього
маєток. Вiдомий Ми хайло Старицький також як талановитий пере
кладач з росiйськоï та європейських мов i вида вець
(альманах Рада). Помер М. Старицький 27 квiтня 1904 року, похований у
Києвi. Усе життя та творча дiяльнiсть Михайла Ста- рицького були
пiдпорядкованi розвитковi нацiо нальноï культури, пiднесенню
ïï на свiтовий рiвень, розширенню обрiïв
украïнського театру. Поетична творчiсть. Писати М. Ста рицький
почав iще в гiмназiï, та вперше його твори були надрукованi 1865
року. Першi лiтературнi спроби оригiнальнi та перекладнi поезiï
критика зустрiла доволi суворо. Пое тичну творчiсть Старицький почав з
вiршiв-романсiв, лiричних мiнi атюр, у яких оспiвував красу при роди,
почуттiв (Ждання, На озе рi, В садку). Проте мотиви вiдтво рення краси
природи та iнтимних почуттiв людини не стали основними для його
поезiï. М. Старицький на лежав до того поколiння
украïнськоï iнтелiгенцiï, що свою дiяльнiсть розпочало,
протидiючи наступам на украïнську культуру, заборонам та утискам
рiдноï мови й лiтератури. Унаслiдок цього в поезiï
Старицького зявилися громадянськi мотиви: роль митця й мистецтва в
життi народу 623 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА (цикл з чотирьох сонетiв
Поету), боротьба за соцiальне та нацiональне визволення украïнцiв
(До Украïни,
* До молодi *). На думку Старицького, митець повинен усвiдомлювати
своє громадянське покликання, бути го товим замiсть лаврового
терно вий вiнець узяти на чоло…*. Поет є захисником
скривджених, борцем за права людини (До Шевченка*). З-помiж
iнтимноï та пейзажноï лiрики справжньою перлиною є
вiрш Виклик, що увiйшов до пiсенноï скарбницi народу та знаний
пiд назвою Нiч яка, Господи, мiсячна, зоряна*. Зростаючи в спiвочому
полтавсько му краï, у родинi Лисенкiв, де люби ли й шанували
украïнську пiсню, Старицький з дитячих рокiв прилу чився до
народноï пiсенноï культури. На перший погляд,
складається враження, що поезiя Виклик є лiтературним
переспiвом народноï пiснi Сонце низенько, вечiр бли зенько*,
проте це враження лише по верхове. Виклик є самобутньою,
оригiнальною поезiєю, хоч завдяки використанню мовно-
виражальних засобiв народноï пiснi, народнопое тичноï
описовоï манери розповiдi, стильових прийомiв наближений до
народноï пiснi. Саме ця наближе нiсть, спорiдненiсть iз
народнопiсен ною творчiстю зробили вiрш надзви чайно популярним. За
жанром поезiя Виклик це романс лiрична пiсня про кохання в основу
якоï покладено монолог за коханого юнака. Особливостi ритмо-
мелодiки: музикальнiсть, наспiв нiсть поетичного рядка дали змогу
Миколi Лисенковi покласти цю по езiю на музику. Зустрiч закоханих,
вiдтворення глибини любовних переживань по кладено в основу вiрша.
Бiднi, змо ренi працею, окраденi долею, про те щиро закоханi парубок
i дiвчина насолоджуються хвилею кохання. З народноï пiснi М.
Старицький за позичує заспiвний пейзаж, який ука зує на
час, мiсце та умови зустрiчi за коханих. Народна пiсня найчастiше
подає нам вечiрнiй та нiчний пейзажi (Мiсяць на небi, зiроньки
сяють…, Сонце низенько, вечiр близень ко…). Старицький не
вiдходить вiд цiєï традицiï. Традицiйним є й
вико ристання зменшувально-пестливоï лексики: нiженьки, хатинонь
ка, лебедонько, серденька, прийому психологiчного паралелiзму
(почуттям лiричного героя суголос ний пейзаж: юнак вiдчуває
жагу ко хання й листя жагою тремтить, тиха розмова анi шелесне в гаю
тощо), i народнопоетичних звернень (коханая, моя рибонь ко,
лебедонько, вiрная). Поезiя Виклик, перейнята Ши' рими та свiтлими
почуттями кохав 624 Нова лiтература гармонiйного єднання з
приро д о ю , вiдповiдає духовi украïнськоï
ароднњï пiснi. Драматургiя. У листi до Iвана франка Михайло
Старицький зазна чав: Я думаю, що моя сила найбiль ша У драмi. Його
драматургiчна сдедщина мiстить близько ЗО пєс. Актор i режисер,
керiвник трупи, Старицький вiдчував нагальну по требу в оновленнi
репертуару ук раïнського театру, тому й переробляв малосценiчнi
драми iнших авторiв. Почавши з iнсценiзацiй творiв Ми коли Гоголя
(оперета Рiздвяна нiч, пєса Сорочинський ярмарок), Ста рицький
удається до переробок дра матичних творiв украïнських
драма тургiв. Так, завдяки його непере сiчному талантовi з
маловiдомоï пєси Iвана Нечуя-Левицького На Кожумяках
постала добре знана сьогоднi комедiя За двома зайцями. Щоправда,
деякi автори, звинуватив ши Старицького в плагiаторствi, по давали до
суду. Судовi процеси, що тривали десятилiттями, виснажува ли
драматурга фiзично та морально й вiдiбрали в нього не один рiк життя.
Серед оригiнальних творiв найбi льшу увагу привертають соцiально-
психологiчнi пєси Не судилось, Талан, Утемрявi; соцiально-побу-
това Ой, не ходи Грицю, та й на ве чорницi; iсторичнi Богдан Хмельни
цький, Маруся Богуславка тощо. Драму Талан М. Старицький присвятив
Марiï Заньковецькiй видатнiй акторцi, яка високо пiднес ла
украïнське сценiчне мистецтво. Центральна постать пєси
Талан* акторка Марiя Лучицька i ба гатьма рисами, i деталями життя на
гадує Марiю Заньковецьку. Старицький уперше в украïнськiй
лiтературi порушив тему життя та творчих буднiв украïнських
акторiв. Ця пєса, як зазначає автор у назвi, Iз побиту
малоруських акторiв. Старицький створює глибокий, яск равий,
повнокровний образ талано витоï акторки украïнськоï
нацiональ ноï трупи. Марiя Лучицька чиста, цiлiсна натура,
надзвичайно вразли ва та емоцiйна. Зазнавши нещасливо го кохання,
коли з одчаю мало на себе рук не зняла, вона знаходить за хист i
порятунок у театрi. Ïï гра поло нить глядачiв,
зачаровує душу. На магаючись забути про давнє кохання до
Квiтки панича з багатого роду вона в театрi бачить своє покли
кання: Сiмя це закуток скритий, а iскуство веде нас до всесвiтнього
храму. Проте пiдступнiсть, залаш тунковi iнтриги посередньоï
акторки Квятковсько'i та режисера Котенко заважають ïй
реалiзувати себе пов- ною мiрою, отруюють i без того нелег ке
акторське ж иття. Квiтка, знову вiдчувши палке кохання, благає
Лу- чицьку залишити сцену та вийти за нього замiж. Пiсля тривалих
розду мiв i вагань вона дає волю серцевi, стає
позашлюбною дружиною Квiтки (Лучицька сама вiдмовляється вiд
вiнчання, не бажаючи завязувати коханому свiт). Нерiвний шлюб викли
кає осуд респектабельного панського середовища. Квiтцi
вiдмовляють у посадi, зневажають; його мати, гада ючи, що саме
акторка зламала Квiтцi життя й карєру, переслiдує та
цькує Марiю. Коханий Антось теж дуже змiнився: вiн
намагається уникати ïï, весь час проводячи на
полюваннi. Лучицька знаходить у собi сили знову вийти на сцену.
Повернення до театру приносить акторцi ще гучнi ший успiх, проте
навiть визнання й талант не можуть захистити ïï вiд iнтриг.
Зневажена любов, виснажли ва робота пiдточують ïï здоровя
та сили. Скандал, улаштований Квят- ковською колишньою вихованкою
Лучицькоï, спричинює важку хво робу. Остання сцена драми
апо феоз актриси. Любов друзiв, щире спiвчуття, турбота оточують
ïï в день iменин. Вiд Квiтки приходить звiст ка, що вiн
кохає ïï й має незабаром приïхати. Та все
запiзно. Лучицька помирає. Пейзаж у пєсi спiвзвучний
душев ному настрою героïнi. Сцени освiд чення Квiтки в коханнi
вiдбуваються навеснi, коли природа розквiтає й буяє.
Такою ж квiтучою, радiсною УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА______________
видається й майбутня доля акторки Розлучення К вiтки й
Лучицькоï вiдбувається восени. Тiкаю чи вiд нього, Марiя
говорить: Туча, няню не така жорстока, як люде: буря пор ве все, та
хоч серце не займе. Грiм од разу убє, та катувати не
буде… А тут катують i не докатовую ть…. Не випадково
велика акторка поми рає навеснi, коли знову все прокида
ється до життя та квiтне. Смерть Лучи цькоï це загибель
молодостi, кра си, таланту, душевноï сили й доброти. У соцiально-
психологiчнiй драмi Талан М. Старицький порушує ряд актуальних
мистецьких i мо рально-етичних проблем. Насампе ред вiн
визначає роль i мiсце творчоï iнтелiгенцiï в ж итттi
нацiï. Лучиць ка, Жалiвницький, Лемiшка як найкращi представники
творчоï елiти у працi худож нiй… повиннi людям служити,
цiлком себе оддава ти миру, громадi. Проза. Михайло Старицький-про-
заïк увiйшов у лiтературу як автор iсторичних романiв i
повiстей. Вiн писав про героïчне минуле украïнсь кого
народу, про його боротьбу и незалежнiсть росiйською мовою з
прагненням донести до широкоï читацькоï публiки (я к
правило, росiйськомовноï) славну iсторiю Ук раïнського
народу. Найвизначнiшим твором Стариць кого як прозаïка є
трилогiя Богда 626 Нова лiтература Хмельницький. П одiï,
вiдтворенi в т илогiï, охоплюють перiод з 1638 по 1654 рiк-
Сергiй фремов закидає Стариць- кому, Щњ в й њго ТВ0Рах
сценiчнiсть переважає й забиває суто лiтературну сторону.
Проте багатогранна твор чiсть Старицького сприяла розвит ковi
украïнськоï лiтератури, театру та культури в цiлому.
Письменник створив багато слiв-неологiзмiв, як i сьогоднi є
широковживаними. Мрiя, байдужiсть, чарiвливий, пест ливий словотвори
М ихайла Ста рицького, як i увiйш ли до активноï лексики
украïнського народу.

Михайло Старицький orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13766


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация