<< Главная страница

МаркIян Шашкевич 1811-1843 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13602


У з а х iд н о у кр а ïн с ь к о м у н а ц iо нальному в iд р о д ж е н н i н ай п ер ша роль нал еж и т ь М. Ш аш кеви- чу. Вся його дiяльнiст ь б ул а спрямована н а т е, щ об захiд н а гiлка наш ого наро ду вiдчула с е бе органiчною сист ем ою у к р аïн сь ко ï нацiï. Просвiт ницька дiяльнiсть письм енн и ка, гро мадського i культ урного дiяча була спрямована на т е, щ об б а чити рiдний кр ай на високост i європейськоï культ ури у рiвно правному ко л i iнш их народiв. Маркiян Шашкевич народився 6 грудня 1811 њКУ в с. Пiдлисся, тепер Золочiвського р-ну В|вськоi областi в сiм'ï священика. 1829 року навчався у Львiвськiй духовнiй смiн Унiвi аРи, одночасно був слухачем Львiвського ерситету. На 18 33 -1 8 3 4 Уська рр. припадає створення гуртка трiйця, у якому провiдна роль нале- Молодому Шашкевичевi. 1837 року з'явився альманах Русалка Днiстровая. Помер зачинатель новоï украïнськоï лiтера тури в Галичинi 7 червня 1843 року в с. Но- восiлках на Львiвщинi. У поетичнiй спадщинi М. Шашке- вича видiляють три тематичнi групи: громадянську, iсторичну й iнтимну лiрику. Громадянська лiрика Шашкевича органiчно повязана з суспiльно- просвiтительською дiяльнiстю Р у ськоï трiйцi. У ранньому вiршi Слово до чтителей руського язика звучить пристрасний заклик грома дянина до своïх однодумцiв: Разом, разом, хто сил має, Гонiть з Русi мраки тьмянi, Зависть най нас не спиняє, Разом к свiтлу, други жвавi! Громадянськi мотиви у вiршах М. Шашкевича ОНаливайку, Хме льницького обступлення Львова, Болеслав Кривоустий пiд Галичем, 1139, написаних у 18331834 рр. про героïчне минуле народу, природно поєднуються з мотивами патрiотич ними. В основу поезiï О Наливайку покладено конкретний iсторичний епiзод бою повстанцiв, очолених Се- верином Наливайком пiд Бiлою Церк вою та урочищем Гострий Камiнь у квiтнi 1596 року. Цей бiй склався для козакiв нещасливо, однак i шляхта, що зазнала значних утрат, не змогла переслiдувати повстанцiв. 543 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Вiрш був створений пiд впливом народних пiсень про козакiв. Виступ ляхiв асоцiюється з димовами, що густо закурили*, з мрякою, тумана ми. Козацький же полк готується до бою на свiтанку, пiд повстанцями не терпляче конi заграли. Наливайко закликає своïх молодцiв до боротьби за свободу. Сама битва змальована в суворих епiчних тонах барвами, що нагадують картини Слова про Iгорiв похiд*, звучання украïнських народ них дум. Жорстокiсть, нещаднiсть бою вiдтiнюється фольклорною фiгу рою синтаксичного паралелiзму: Гей, на степу густа трава, Степом вiтер вiє, Не по однiм козаку Стара неня млiє. Гей, на степу сивий туман, Кургани курились, Не по однiм козаченьку Вдовицi лишились. Гiркота поразки проймає весь твiр, i все ж завершується вiн оптимiстич но: з днiпровських порогiв пiднiма ється нова хвиля народного гнiву проти вражих ляхiв*, плине чай- кiв триста*. Типово романтичний сюжет роз робляється в баладi Погоня, яка й темою, й образнiстю генетично повя зана з фольклорними творами такого жанру. Iдеться тут про погоню коза ка за татарином, який викрав його сестру, про загибель дiвчини вiд руки напасника й тугу героя. Поховавши сестру в рiдному садочку, посадивши на могилi руту й калину, козак зали шає домiвку й вiдходить на Украй- ноньку степами блукати. Ця балада типологiчно близька до баладноï творчостi схiдноукраïнських роман тикiв (Левка Боровиковського, Амв- росiя Метлинського). М. Шашкевич принiс своєю пое зiєю в захiдноукраïнську словеснiсть iнтимно- особистiсну лiрику з вираз но виявленою медитативною ос новою, що дає пiдстави поставити ïï в один ряд з творчiстю В. Забiли, М. Петренка, О. Афанасьєва-Чуж- бинського. Вiрш Руська молитва доносить душевний бiль поета, викликаний нацiональною байдужiстю тих, хто вiдцурався вiд мови свого народу: Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж ця мова єй немила? Чом нею встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?.. Лiричнi вiршi Туга за милою. До милоï, Думка, Розлука на- гадують народнi пiснi i є, власне, зразками лiтературноï пiснi. Лiри ний герой поезiï Туга за милою, виявляючи своï духовнi переживай' ня, звертається iз запитаннями Дњ вiтру про те, як почуває себе коханњ висловлює свiй смуток, прагне <,соКњ Нова лiт ерат ура оМ з л е т iт и , тяжку тугу i з серденька ïй милiй розбити. У Русалцi Днiстровiй був на друкований вiрш М . Шашкевича Веснiвка, який високо оцiнив Л, Максимович, наголосивши, що галицька поезiя почала оновлюва тися. Вiрш побудовано у формi дiалогу мiж першою квiткою весни Та ïï матiрю ранньою весною. Цвiтка дрiбная благає неню дати ïй долю, допомогти розквiтнути, скрасити луг, пригорнути весь свiт до себе. Весна ж застерiгає свою доню не поспiшати, бо ще можуть засвистiти холоднi вiтри й удари ти морози, i тодi краса змарнiє, легко зчорнiє, голiвоньку склониш, листоньки зрониш. Метафорич нiсть, алегоричнiсть цього твору можна проектувати й на громадське, 1 на особисте життя як автора, так i кожноï людини. Про рiзнобiчнiсть просвiтительсь- Ких iнтересiв Шашкевича свiдчить i ВпоРядкована ним у 1836 роцi Чи- Танка Для дiточок в народних учили- Чах Руських. М. Шашкевич пропонував юним ачам коротенькi оповiдки на мо- ЬНо*етичнi теми, тобто прагнув овувати ïх у процесi навчання. ЧемаНК&* впњРЯДКована Шашкеви- Руч' Л& за **ого висловом, дiтей за пiд! ^ В*Д сучасностi до майбутнього, Хати у широкий свiт.

МаркIян Шашкевич 1811-1843 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13602


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация