<< Главная страница

ЛIтературна дискусIя 1925-1928 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13834


Друга половина 20-х рр. вiдзна чається ускладненням перебiгу мис тецького, зокрема лiтературного життя, повязаним з полiтичними проблемами. Набуває поширення партiйна пропаганда з провiдною те зою, що класового ворога потрiбно шукати серед прогресивних кiл iнтелiгенцiï, якi творили тогочасну украïнську культуру. Це полюван ня на вiдьом дестабiлiзувало роботу лiтературних угруповань, унесло еле мент пiдозри й недовiри в спiлкуван ня, заважало спокiйно жити й пра цювати людям мистецтва. Говорити вголос про проблеми, що виникли в царинi культури, у цiй ситуацiï мог ли тiльки справжнi смiливцi. Виявом справжньоï мужностi стала стаття Миколи Хвильового Про са тану в бочцi…, або про графоманiв, спекулянтiв та iнших просвiтян, опублiкована у квiтнi 1925 року в тижневику Культура i побут. У н1й автор рiшуче виступив проти наса джуваноï плужанами масовостi, за Нова лiтература гальностi культури, вiдзначив низь ку якiсть друкованоï продукцiï, звер нувся iз закликом працювати в лiте ратурi професiйно та вiдповiдально. Саме вона й започаткувала лiтера турну дискусiю, яка викликала хви лю публiкацiй у пресi й широкий резо нанс, що не стихав упродовж кiлькох рокiв. Вiдтак виникла потреба в про веденнi диспуту, який i вiдбувся нап рикiнцi травня 1925 року в будинку Василя Блакитного у присутностi по над 800 осiб. Бiльшiсть пiдтримувала позицiю Миколи Хвильового, однак деякi лiтератори засудили такi погля ди (С. Пилипенко, Б. Коваленко, Iван Ле, С. Щупак) та згодом вiдгукнулися в пресi зливою суперечливих статей. Пiд час диспутiв постало гостре пи тання: на кого орiєнтуватися вропа чи Просвiта? Цю проблему згодом розглянув у однойменному памфлетi Микола Хвильовий. вропу письменник ототожнював з iнтелек туальним досвiдом людства. Просвi та ж це примiтивне просвiтницт во, якому сьогоднi немає мiсця. Хвильовий закликає не орiєнтувати ся на Москву (центр всесоюзного шцанства), а звернути своï погляди [о психологiчноï вропи, що iдей- iо та стилiстично ближча до розвит ку нашоï культури. Однак комунiстичнi функцiонери прийняли таке гасло як суто полi- ичне. ЗО квiтня в тому ж таки тиж невику Культура i побут зявилася стаття-вiдповiдь Г. Яковенка Про критику й критикiв у лiтературi, у якiй гостро засуджено позицiю авто ра дискусiйноï статтi. Таким чином, дискусiя вийшла за межi лiтератур ноï, перейшла в площину полiтичну та затягнулася на декiлька рокiв. З лiтературною дискусiєю повяза не виникнення найвидатнiшоï того часноï лiтературноï органiзацiï ВАЛ ЛIТЕ (Вiльноï академiï проле тарськоï лiтератури). Ïï засновник Микола Хвильовий зумiв сформува ти за несприятливих обставин мiцне ядро однодумцiв, якi мали неабиякi мистецькi здiбностi. У рiзний час членами ВАПЛIТЕ стали М. Бажан, М. Кулiш, П. Тичина, Ю. Смолич, П. Панч, I. Днiпровський та iн. Органiзацiя видавала власний одно йменний журнал. У широкiй дискусiï М. Хвильового пiдтримали М. Кулiш, О. Слiсарен- ко, М. Яловий, А. Любченко, М. Зе- ров. Проти Хвильового виступає центральний орган ЦК КП(б)У Ко мунiст у статтях А. Хвилi, А. Чуба ря та iн. Особливоï гостроти набрала боротьба, коли М. Хвильовий виклав своï думки в публiцистичному романi Вальдшнепи (1927), у висловлю ваннях вольовоï героïнi Аглаï, що гостро картає банкрутiв революцiï Дмитра Карамазова й Ганну. Небез печнi для Москви думки Хвильового 713 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА викликали рiшучу критику Й. Ста лiна. Незважаючи на вимушенi пока яннi листи Хвильового й керiвництва ВАПЛIТЕ, органiзацiю лiквiдували, ïï журнал був закритий. Створенi 1926 року Молодняк та 1927 року ВУСПП посилили iдео логiчну критику позицiй ваплiтян. Молодняк, до якого ввiйшли Л. Первомайський, О. Корнiйчук, Д. Гордiєнко, Б. Коваленко, виник як органiзацiя комсомольськоï мо лодi й вiдзначався непримиреннiстю позицiï щодо тих, хто думав i творив не в напрямку панiвноï теорiï. ВУСПП (Всеукраïнську спiлку пролетарських письменникiв) спе цiально створено для протидiï прог ресивнiй iнтелiгенцiï. Органiзацiя складалася з письменникiв, слухня них режимовi, а ïï стратегiю розроб ляли лiдери I. Кулик, В. Коряк,
I. Микитенко, I. Кириленко. Лiтературна дискусiя виявилася
безперспективною, бо М. Хвильовий та iншi ïï учасники
намагалися розвязати культурнi проблеми Украïни на засадах
нацiонал — комунiзму, що в умовах тоталiтарно го режиму в СРСР
був приречений на знищення.

ЛIтературна дискусIя 1925-1928 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13834


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация