Лазар Баранович 1620-1693 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13560


Письменник, ректор Києво-Моги- лянськоï колегiï, релiгiйний дiяч, ме ценат, одна з центральних постатей у суспiльно- культурному життi Ук раïни II половини X V II ст. У Чернiговi Лазар Баранович мав велику друкарню, видавав i поширю вав чимало книжок, тут сформувало ся перше украïнське мистецько-лiте- ратурне обєднання. Паралельно в тi ж часи в Києвi навколо Печерськоï друкарнi виникло ще одне обєднан ня письменникiв. I чернiгiвцi, i кия ни це перше поколiння барокових дiячiв украïнськоï культури, позбав лених комплексу нацiональноï не повноцiнностi. Лiтературна школа Барановича бу ла обєднанням митцiв, якi прагнули До синтезу церкви й мистецтва. Лазар Баранович автор бо гословських проповiдей, трактатiв, Духовних i свiтських поезiй. Його творчiсть як проповiдника реалiзу валася у двох книгах проповiдей Меч духовний i Труби словес проповiдних, написаних церков нословянською з домiшками по льськоï, латинськоï та староукраïн ськоï мов. Основу творчостi Лазаря Баранови ча становлять польськомовнi пое тичнi збiрки: Житiя святих (1670), Аполлон християнський (1670), Аполлонова лютня (1671), Книга смертi (1676), П ять нот (1680), У вiнок Матерi Божоï (1680) та iн., де є вiршi духовнi та свiтськi. Ду ховнi вiршi присвяченi уславленню Бога, пресвятоï Дiви, апостолiв, про рокiв, ангелiв, святих. Фактично во ни були продовженням проповiдно- полемiчноï практики теолога. Здо бутком поета можна вважати свiтськi вiршi, у яких вiн торкався рiзних су часних йому проблем: про любов до ближнього, милосердя, викриття по рокiв i вад тодiшнього суспiльства паразитизму, пияцтва, лiнивостi, хвалькуватостi, прагнення до роз кошiв. Засвiдченi в його поезiï й пейзажнi замальовки, якi супрово джуються фiлософськими роздумами про людину, свiт i мiсце людини в ньому. У поезiï Лазар Баранович висловлював своï громадсько-полi тичнi погляди: патрiотизм, бiль за руïну, за пасивнiсть народу та нарос тання мiжусобних чвар, негативне ставлення до унiï. Його полiтичний iдеал авто номiя Украïни в складi Росiï. Як по- ет-громадянин, вiн закликав до нацiонального єднання: 519 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Боже, дай людям святу, живу згоду i по негодi дай нам погоду. На Украïнi постiйно гинуть. Вкраïна це море. Воно червоне. Хто сам потоне, в гуртi переборе.

Лазар Баранович 1620-1693 рр. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13560