<< Главная страница

Культура Ки&IUML;всько&IUML; РусI. Розвиток ремесел, науки та мистецтва orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13510


Одна з найбiльших держав се редньовiчноï вропи Киïвська Русь виникла в IX ст. в результатi тривалого розвитку схiднословянсь ких племен. Центром держави бУв Киïв. Киïвська Русь займала велику територiю вiд Балтики й Льодов0 го океану до Чорного моря, вiд Волги до Карпат. Вона була контактно* зоною мiж Арабським Сходом 1 хiдною вропою, Вiзантiєю та динавiєю. Саме цим зумовлене иi ке ïï входження в загальноєвропе ку iсторико-культурну СПIЛЬНIСТ Киïвська Русь досягла вел ^ успiхiв у розвитку ремесла, тњР .ц. культури, ЗОВНIШНЬОÏ ПОЛIТИКИ^ 00 ськовоï справи. Особливо бур ^ розвивалася держава за часiв ** 482 вання Володимира Святославовича (рiк народження невiдомий помер у Ю15 роцi) та Ярослава Мудрого (978- 1054 рр.). К оролi великих дер жав вропи вважали честю порiдни тися з князями Киïвськоï Русi. Так, дочки Ярослава М удрого були одру женi з королями Ф ранцiï, Угорщини, Норвегiï, Ш вецiï. Розвитковi культури , ремесел, тор гiвлi з Вiзантiєю, Захiдною вропою та Сходом сп ри яло й вигiдне гео графiчне розмiщ ення Києва. Висо ким був авторитет давньоруськоï столицi. Вона мала наймiцнiшi звяз ки з рiзними краïнами, якi укладали з Руссю союзницькi угоди. Прагнучи змiцнити єднiсть русь коï держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запрова див християнство й утвердив його як державну релiгiю . До того часу кож не схiднословянське плем я мало своïх язичницьких богiв, а це досить часто призводило до незгод на релi гiйному ґрунтi. Спiльна релiгiя ж пе- | редбачала обєднання (єдиний Бог єдиний князь єдина держава). За провадження християнства помiтно вплинуло й на економiчний та ку льтурний розвиток Киïвськоï Русi. Воно сприяло розширенню й змiц ненню ïï звязкiв з iншими держава ми, пiднесенню мистецтва, розвит ковi перекладноï та оригiнальноï лiтератури. У часи князiвськоï доби Киïв став справжнiм мiстом майстрiв. Швид кими темпами розвивалося ремiс ництво: гончарство, ковальство, тес лярство, рiзьбярство. У пошанi були ювелiри, склодуви. Високохудожнi вироби славилися не лише в Киïв ськiй Русi, а й за кордоном у Чехiï, Польщi, Болгарiï та iнших державах, куди ïх вивозили iноземнi купцi. Особливе мiсце в мистецтвi Киïвсь коï держави посiдали архiтектура, мiстобудування. У найбiльших мiс тах зводили могутнi фортифiкацiйнi споруди, княжi палаци, багатi двори. Проте бiльшiсть громадян жила в де ревяних зрубах. Розвивався в Киïвськiй Русi мону ментальний живопис мозаïка та фреска, технiка виконання яких ви магала великоï майстерностi. Головною окрасою Киïвськоï Русi були ïï храми. Украïнський лiтопи сець зазначає, що на початку XI ст. ïх було 700. Велику цiннiсть являли Де сятинна й Кирилiвська церкви, Со фiйський i Михайлiвський собори в Києвi, Спаський собор у Чернiговi. Центром розвитку наукового жит тя Киïвськоï Русi став Києво-Пе черський монастир. Засновники мо настиря Антонiй та Феодосiй зiбрали пiд його дахом талановитих ченцiв. Серед них був один з найпер ших лiкарiв Украïни Агапiт, який заснував на територiï монастиря пер- ____________________________________ Прадавня лiтература 483 УКРА ÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА шу лiкарню. Лiками та молитвами допомагав людям монах Дамiан. Сла вився й монах Прохор Лободник, який також лiкував хворих. Усi вони зарахованi до лику святих. Музика й театр також увiйшли в життя Давньоруськоï держави. Най- популярнiшими були такi музичнi iнструменти, як флейта, труба, дуд ка, гуслi, барабани та iншi. Музика подiлялася на церковну, свiтську та вiйськову. Музиканти та актори пе реходили вiд мiста до мiста, вiд села до села, виконуючи музичнi твори, ставлячи спектаклi, виступаючи з хижими звiрами.

Культура Ки&IUML;всько&IUML; РусI. Розвиток ремесел, науки та мистецтва orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13510


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация