<< Главная страница

КозацькI лIтописи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13552


Героïчна епоха Хмельниччини мо нументально вiдображена в козаць ких лiтописах. Козацькими ïх нази вають тому, що головний герой цих лiтописiв украïнське козацтво, йо го гетьмани; зображенi подiï ко зацькi змагання за волю, неза лежнiсть; автори лiтописiв сiчовi козаки. Манускрипт пiд назвою Лiтопис Самовидця знайшов i вiдкрив свi товi Пантелеймон Кулiш, вiн же запропонував i назву. Помiтно, що анонiмний автор був учасником i оче видцем подiй, не користувався нiякими джерелами. Ученi допуска ють, що ним мiг бути генеральний пiдскарбiй Сiчi Роман Ракушка-Ро- мановський, одна з найпомiтнiших осiб в урядi Iвана Брюховецького. Подiï лiтопису охоплюють другу половину XVII ст. На початку автор коротко характеризує всi тi причини, якi призвели до початку Визвольноï вiйни украïнського народу проти шля хетськоï Польщi 1648-1654 рр. За вершується лiтопис подiями 1702 ро ку. У ньому згадується велика кiль кiсть людей: усi визначнi козацькi ватажки, починаючи вiд Богдана Хмельницького й закiнчуючи Iваном Мазепою, полковники, генеральнi писарi, обознi, сотники, польськi шляхтичi, росiйськi вельможi. 513 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА У запису пiд 1663 роком лiтопи сець подає розповiдь про Чорну раду пiд Нiжином, докладно описує два ворожi табори Сомка й Брюховець- кого й оповiдає про жорстоку розпра ву останнього над суперником та його прихильниками. тут згадка про полковника Iвана Шрама. Як бачи мо, цей iсторичний запис використав П. Кулiш для сюжету свого iсторич ного роману Чорна рада. Лiтопис Григорiя Грабянки описує iсторiю козацтва з часу його виникнення до 1709 року. Його ав тор гадяцький сотник Григорiй Грабянка вибудовує оповiдь у формi окремих тематичних роздiлiв Сказанiй*: Сказанiє чего ради возстал Хмельницький на поляков, Сказанiє о первой бранi козацкой на Жолтой Водi з ляхами, Сказанiє о Збаразькой i Зборовськой побiдi над ляхами 1649 року, Сказанiє о войнi Берестецькой тощо. Докладно пише Грабянка про мотиви, якими керувався Хмельницький, iдучи до Переяславськоï ради. Смерть гетьмана в описi Грабянки велике горе для всього украïнсько го краю. Переказуючи подiï, що вiдбувалися в Украïнi пiсля смертi Б. Хмельницького, автор з докором мовить про гетьманськi мiжусобицi, про запустiння краю. М. Слабошпицький називає Граб ян- ку i героєм iсторiï, i ïï секретарем. Григорiй Грабянка був полковим осаулою, суддею, полковником, брав участь у багатьох битвах i походах 1737 року, коли козацьке вiйсько ви рушило в кримський похiд проти татар славний лiтописець наклав головою. Лiтопис Самiйла Величка охоп лює подiï 1648-1700 рр. Оповiдач лiтописних подiй на початку твору повiдомляє, що служив у Василя Ко- чубея, який був у гетьмана Iвана Ма зепи генеральним писарем. З лiтопису видно, що Величко був надзвичайно освiченою людиною. Можливо, вiн навчався в Киïвськiй академiï. Як наближена до Кочубея особа, пiсля його страти потрапив до вязницi на кiлька рокiв, про що обмовився в лiтописi: Оскiльки змiнив в той час добре своє життя на невiльниче. Лiтопис, лишаючись твором ” торичним, є водночас i твором ху дожнiм. У канву тексту автор вплiтає уривки з художнiх творiв украïнсь ких авторiв, оповiдь щедро пересип на народними прислiвями, легенд ми, переказами. У численних лiрйЧ них вiдступах автор висловлює ся^ ставлення до подiй i людей, справжнiй патрiот iстинним лоï Росiï син i с л у га . ^ Лiтопис Самiйла Величка I ттоД^ I солiдна хронiка тогочасних ^ 1 вiн налiчує чотири томи, њ еР I вийшов у свiт 1848 року. 514 Давня лiт ерат ура Iсторiя Русiв. Перше видання твору побачило свiт 1864 року. Автор Iсторiï Русiв, лишаючись невiдо мим, своïм твором дає вiдповiдь польським i росiйським авторам, якi заперечують iсторичну окремiшнiсть украïнського народу. Iсторiя Русiв розпочинається з найдавнiших часiв, докладно подано розповiдь про славетну Киïвську Русь, про найперших князiв, про початки козаччини на украïнських землях. Автор з великим захопленням змальовує Богдана Хмельницького, його родовiд. Пiсля великих перемог Хмельницького над шляхтою у Чиги рин з багатьох краïн пiшли посли, якi вiтали украïнський народ з вибо реною незалежнiстю. Усiх тих послiв i краïни, якi вони представляли, пе релiчує автор Iсторiï Русiв. Пише вiн i про те, що iноземнi во лодарi, пропонуючи гетьмановi дого вори про союз, зобовязувалися за те шанувати всi права вiльного народу й визнавати довiчне гетьманське право нащадкiв Хмельницьких. Спiлку з Росiйським царем деякi найвиз начнiшi люди Украïни пiдтримува ли, iншi категорично заперечували. Оповiдає Iсторiя Русiв i про смутнi часи, про жорстоку розправу Петра I i Меншикова над козаками за те, що гетьман Мазепа перейшов на бiк шведського короля. Автор Iсторiï Русiв був патрiо том Украïни, тому, розумiючи, що росiйське самодержавство нiколи не вибачить йому ставлення до козацтва й оцiнок росiйських правителiв, вирiшив лишитися невiдомим. У життi нацiональноï iнтелiгенцiï поява цiєï книги стала подiєю над звичайного значення. На нiй вироста ла цiла плеяда нацiонально свiдомих iсторикiв, письменникiв. Досить, наприклад, сказати, що Iсторiя Русiв була настiльною книгою Тара са Шевченка. Нинi Iсторiю Русiв видано в iнтерпретацiï Iвана Драча сучасною украïнською мовою. Промова гетьмана Павла Полубот ка, у якiй вiн звинувачує лютого ката Украïни Петра I за рабство, за зни щення народу, козакiв, є одним з найбiльш iдейно наснажених мiсць книги, вiдверто пройнятоï антимос- ковськими настроями.

КозацькI лIтописи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13552


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация