КореневI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12696


Кореневi морфеми (коренi) обо вязкова частина слiв, що належать до повнозначних частин мови: молоЬий, молодь, молодiсть, молодiти, замолоду. Такi групи слiв називають спо рiдненими. Корiнь це спiльна частина спорiднених слiв, яка виражає ïхнє загальне лексичне значення. Весна, провесна, весняний, веснiти, навеснi, по- весняному. Спiльне значення кореня -весн- ~~ це вiднесенiсть до пори року, Щњ настає пiсля зими. Слова з одним i тим самим коренем називають однокореневими. Отже, щоб визначити корiнь, треба пiдiбрати спорiдненi слова й визна чити ïхню спiльну частину. 148 Морфемiка. Словотвiр ' УВАГА! При визначеннi кореня треба пам'ятати:
1) Часто трапляються омонiм iчнi коренi, тобто такi, що звучать i
пишуться однаково, але мають рiзне лексичне значення. Наприклад, у
групi слiв радий, радник, зрадiлий, порада, радiсть, радити, радiти,
розрадити, порадник, радiсний, порадувати, рада, радощi спiльна
частина -рад-. Чи є вона коренем для усiх слiв? Нi, бо за
лексичним значенням вони неспорiдненi й подiляються на двi групи: а)
радий, радiсть, радощi, радiсний, радiти, зрадiлий, порадувати
(вираження задо волення); б) рада, радник, радити, порадити, порад
ник, розрадити (пропозицiя, вказiвка, допомога словом). Отже, цi
слова не є однокореневими, а частинки -рад омонiмiчнi коренi.
2) Один i той самий корiнь може змiнювати свiй склад унаслiдок
чергування голосних i приголосних звукiв: вика рученька; дриг друзi
дружний; носити нести принiс ношений: ходити ходжу; iти йти iду
iшла. Такi видозмiни називають фонетичними варiантами кореня.
3) Зрiдка трапляються випадки, коли через iсто ричнi змiни форми слова
утворюються вiд рiз них коренiв. Такi форми називають суплетив ними.
Наприклад: я мене, ми нас; добре краще; брати взяти.

КореневI морфеми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12696