<< Главная страница

КIлькIснI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12946


Кiлькiснi числiвники означають назви абстрактних чисел чи кiль кiсть предметiв при лiчбi й вiдповiда ють на питання скiльки? Числiвни ки, що означають кiлькiсть предме тiв, уживаються при iменниках. Кiлькiснi числiвники подiляються на чотири групи: власне кiлькiснi; збiрнi; дробовi', неозначено-кiлькiснi. УКРАÏНСЬКА МОВА Власне кiлькiснi числiвники. На зивають у цiлих одиницях абстраго- вано-математичне число (сто бiльше за пят десят у два рази) або певну кiлькiсть однорiдних предметiв (сiм яблун ь, чотири сливи, двi грушi): Д вi хмароньки пливли Кудись в убраннi золотiм I мовчки зупинилися Н ад краєм чарiвним. Олександр Олесь. Н а Аскольдовiй могилi Поховали ïх Тридцят ь мучнiв украïнцiв, Славних, молодих. П. Тичина. Збiрнi числiвники. Називають точ но визначену кiлькiсть (бiльше одно го) предметiв як сукупнiсть, непо дiльну єднiсть: двоє. обоє, обидва, троє, четверо, пятеро, одинадцятеро, двадцяте ро, двiйко. Кiлькiсть збiрних числiвникiв об межена. До них належать: двоє, т роє, четверо, пятеро одинадця теро двадцятеро i тридцятеро. Сюди входять i слова, що означають парнiсть: обидва ( чол. i сер. р.), обидвi (ж iн .р .), обоє. Збiрнi числiвники двоє, троє старi форми середнього роду цих числiвникiв. Збiрний числiвник четверо утворе ний вiд основи порядкового числiв ника четвертий. Iншi збiрнi числiвники утворилися вiд кiлькiсних за допомогою суфiкса ер(о). Iнодi вони утворюються за до помогою суфiксiв -к-, -єчк- (двiйко, двоєчко, трiйко, троєчко), що нада ють вiдтiнку оцiнки зменшеностi, здрiбнiлостi тощо. УВАГА! Збiрнi числiвники не можуть бути складеними: сполучення сто двадцять п ятеро не є норма тивним в украïнськiй мовi. Збiрнi числiвники мають обмеже ну сполучуванiсть з iншими словами. Вони поєднуються: з iменниками чоловiчого та спiль ного роду, що означають назви осiб: пятеро друзiв ( товаришiв, однокласникiв, сирiт ); з iменниками середнього роду, що означають назви конкретних пред метiв (троє вiкон, семеро вiдер) або малих iстот (двоє курчат (телят, зайченят, ведмежат)); з множинними iменниками, що є назвами парних предметiв: четве ро саней (ножиць, штанiв, дверей)', з особовими займенниками ми, ви, вони: нас т роє, вас четверо, i* пятеро. УВАГА! Збiрнi числiвники не сполучаються з iменникам жiночого роду, за винятком узагальнених наз i якi не уточнюють статi iстот: людина, дитин < гуска, курка. З усiма iменниками жiночого роду поєднуєтьсЯ 236 Грама тика: морфологiя, синтаксис лише числiвник оби двi: о б и д в i ученицi, обидвi парти, обидвi к н и ж к и . Ч ислiвник обоє замiнює обидва i оби двi в н еп р ям и х в iдм iнках, крiм знахiдного неiстоти. Збiрнi числiвники не мають роду й числа, зберiгають своï форми тiльки в називному й знахiдному вiдмiнках, виступають з керованим iменником чи займенником одним членом речення: Вологий вiтер д во є крил Поклав на бiлий небосхил I дихає теплом, Як молода жар-птиця. А. Малишко. Нас було д во є у вересневiй ночi: криниця, сповнена водою, i я, спов нений спраги ( Ю. Мартич ). Збiрнi числiвники можуть ужива тися й без iменникiв, позначаючи при цьому сукупнiсть людей: Зустрiлися двоє в житейському морi (В. Крищ енко). Збiрнi числiвники найчастiше вжи ваються в розмовно-побутовому й ху дожньому стилях, вони не властивi науковому та офiцiйно-дiловому. Дробовi числiвники. Називають Дробове число або певну кiлькiсть як частину вiд цiлого: одна третя, пять девятих. Дробовi числiвники складаються з Двох частин: першу, виражену кi лькiсним числiвником, називають чисельником дробу, другу, виражену порядковим числiвником, зна менником. Дробовим уважається також чи слiвник, що називає дробову величи ну в сполученнi з цiлим числом: одна цiла i двi пятi, чотири цiлих i три сотi. Значення дробового числiвника одна друга може передаватися iменником половина, одна третя третина, од на четверта чверть. До дробових числiвникiв належать пiвтора (вживається з iменниками чоловiчого та середнього роду), пiв тори (з iменниками жiночого роду), пiвтораста (з iменниками всiх ро дiв). Цi числiвники за вiдмiнками не змiнюються. Пiвт ора (року, вiкна), пiвтори (книжки, сторiнки), але пiвтора ста (школярiв, учениць, iмен). Неозначено-кiлькiснi числiвники. До них належить невелика група слiв, що позначають точно не визначену кiлькiсть однорiдних предметiв або неозначену абстраговану кiлькiсть: багато, небагато, мало, немало, чимало, кiлька, декiлька, кiлька надцять, кiлькадесят, кiлькасот. Наприклад: Багато гiрких слiз пролив, I горя я дiзнавсь чимало. Людей i правду я любив За те мене i зневажали. П. Чубинський. Числiвники кiлька, декiлька, кiль кадесят, кiлькасот сполучаються з iменниками, що позначають конк- 237 УКРАÏНСЬКА МОВА ретнi предмети, якi пiдлягають кiль кiсному облiку: к iл ьк а випускникiв, кiлькана дцят ь дерев, кiлькадесят односель чан, кiлькасот людей. Цi числiвники вживають переваж но в розмовно-побутовому стилi, книж ним стилям вони не властивi. Числiвники багато, небагато, ма ло, чимало можуть сполучатися з iмен никами, що позначають масу, речови ну, збiрнi або узагальненi поняття: багат о I мало води ( солi, срiбла, га зу, пiску, молока, зерна, мудростi, л и ха ). Якщо числiвники багато, небагато повязанi з iменниками, що пiдляга ють кiлькiсному облiку, то вимага ють форми iменника родового вiдмiнка множини й змiнюються за вiдмiнками: багат о листя i багато листкiв; багат о зерна i багато зернин; багат о корiння i багато коренiв; багат ьох листкiв (зернин, коренiв ); багат ьом листкам (зернинам, кореням ). РОЗРIЗНЯЙТЕ! Неозначено- кiлькiснi числiвники багато, неба гат о, м ало, немало, чимало та омонiмiчнi прислiвники, якi вживаються при дiєсловах як обставини: Ч ислiвники Прислiвники (чого?) (скiльки? у якiй мiрi?) багат о слiв багато говорити мало роботи зробив мало чимало книж ок прочитав чимало небагат о часу пробiг небагато

КIлькIснI числIвники orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12946


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация