Печерський патерик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13546


Патерик (вiд латинського pater батько, священик) збiрка опо вiдань та легенд, яка уславлює под вижництво ченцiв-самiтникiв, само вiддане служiння вiрi, ïхню високу мораль. Уперше такi рукописнi кни ги зявилися у Вiзантiï. Широко знанi в православному свiтi гипетсь кий та Синайський патерики. Києво-Печерський патерик опо вiдає про життя ченцiв, як i з чого по чинався славетний Печерський мо настир. Це одинадцять житiй, або слiв, повiсть про чудеса, повязанi з будовою Печерськоï церкви, оповiдi про перших печерських чорноризцiв, Слово, вiд чого назвався Печерсь- ким монастир, про канонiзацiю Фео досiя, Слово про перенесення мо щей. Авторами цiєï книги вважають єпископа Симона, ченця Полiкарпа й Нестора Лiтописця. В основi кожноï оповiдi патерика дивовижна подiя, чудо, що вражає людську уяву, як-от: чернець Гри горiй Чудотворець прийшов до Днiпра по воду й випадково зустрiвся там з князем, який готував похiд про ти половцiв. З князем були дружин ники, що стали смiятися з Григорiя. А чернець дивився на них i бачив у недалекому майбутньому ïхню смерть. Сказав ïм про те, чим дуже розгнiвив князя, який наказав звя зати старцевi руки-ноги й кинути у 505 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА воду. Григорiй потонув. За три днi його знайшли в келiï. Одяг Чудотвор ця був зовсiм мокрий, сам вiн вида вався всiм живим. Князь з усiєю дру жиною, як те й передбачав святий Григорiй, зустрiв несподiвану смерть усi потонули в рiчцi. У цих легендах та оповiдях багато сюжетiв з чудесними поворотами. У них чимало й конкретного матерiалу, точних деталей про життя ченцiв у монастирi, про ïхнi щоденнi заняття. Це твори iсторичнi, художнi й релi гiйнi водночас. Популярнiсть Києво- Печерського патерика в Украïнi була безмежною. З цiєю книгою виросло чимало поколiнь людей. Iсторик Ми хайло Грушевський назвав ïï золо тою книгою украïнського письменно го люду i щодо популярностi серед читачiв поставив патерик поряд з Кобзарем* Тараса Шевченка.

Печерський патерик orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13546