<< Главная страница

Казки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13463


Казка епiчний твiр народноï словесностi, у якому вiдображене уявлення первiсних людей про нав колишнiй свiт. Вона має чiтку компо зицiйну будову, яскраво виражену колiзiю, в основi якоï лежить проти борство мiж добром i злом, що завер шується перемогою добра. Казка твiр, побудований на ви мислi, тому вже не сприймається як дiйснiсть. У казцi час i простiр мають своє рiдне вiдображення. Герой проводить у дорозi 3, 5, 7, 9, 12 рокiв, але додо му завжди повертається таким, яким покинув свою оселю. Простiр у казцi теж величина умовна. Нiколи деталь но не описується житло, природа, оточення. У багатьох творах простiр дiлиться на два вимiри цей свiт i той свiт реальнiсть i тридевяте царство. Казковi персонажi змальованi зага льними рисами, вони iдеалiзуються, звеличуються, гiперболiзуються. Го ловнi образи тут завжди антагонiс тичнi: один уособлює добро, прекрасне, iнший втiлення зла, потворного. Традицiйним є подiл казок на каз ки про тварин (птахiв, рослин, ко мах); чарiвнi (фантастичнi); со ц iа л ь но- побутовi (реалiстичнi). Н а й д а в нiшi за походженням казки про тварин. Казки про тварин. Найпоширенi шим образом у цих казках є образ Вовка, що свiдчить про вшанування цього звiра у схiднословянських народiв. Бажання прадавнiх людей володiти силою та спритнiстю свого лiсового ворога, можливiстю захи тити себе, породило велику кiлькiсть епiчних творiв про вовкулакiв. Найдавнiшим зразком оповiД1 центральним образом вовка є Казк* про вовка-колядника (щедрувальн11 на), який приходить на Рiздвњ Дњ дiда й виколядовує в нього овечкУ козу, коня, бабу, а потiм саМОг Усна народна творчiсть дiда, вiдносить усе до лiсу i там зïдає. Казка збереглася в небагатьох варiантах i зафiксувала давнє став лення людини до дикого тотема, з яким не сила боротися, а треба за добрювати, виконуючи його волю та побажання. Проте вовк не завжди постає в казках грiзним i лютим. Вiн не завжди панує в лiсовому царствi, його неважко обдурити. Поширине звертання до вовка в казках вовчи- ку-братику, вовчику-панiбрати- ку, у якому приховане бажання лю дини порiднитися з ним, заручитися його пiдтримкою й покровительст вом (адже брат це свiй не мо же завдавати шкоди). Схоже змальовано образ iншого лiсового хижака Лисицi, яку вели чають лисичкою-сестричкою. Вона хитра, здатна на всiлякi вигадки, то му може обдурювати сильнiших за себе. У багатьох казках вовк та лиси ця спiльники. Однак часто вони намагаються обдурити одне одного, Щоб забрати собi всю здобич (Про ли- сичку-сестричку i вовка, Лисичка- сестричка i вовк-панiбрат). Ведмiдь, володар лiсу, нерiдко ви ступає в казках разом з вовком та лисицею. Пiд впливом фольклору iн ших народiв в украïнськiй казцi зяв ляється Лев цар звiрiв. Люди у творах цього жанру вiдтво рили своє уявлення про життя тва ринного свiту, моделюючи його за зразком свiту людського. Хижаки в народних казках панують над слаб шими зайцем, бiлкою, ïжаком. Меншi за допомогою хитрощiв мо жуть обдурювати страшного й силь ного ворога (Я к заєць обдурив вед медя, Лев та заєць). Чарiвнi казки. Найбiльшу групу казкового народного епосу станов лять чарiвнi (фантастичнi) казки. Незвичайнiсть є обовязковим еле ментом цього жанрового рiзновиду. Окрему пiдгрупу становлять героïчнi казки. ïх називають так тому, що центральним у них є образ героя-бо- гатиря, лицаря, доблесного, мудрого та звитяжного. Цей герой веде склад ну й важку боротьбу з ворогами, до лаючи численнi перешкоди (Кирило Кожумяка, Котигорошко, Iван- богатир). Це богатирi, що перема гають змiïв-людожерiв, Кощiя Без смертного, Бабу-Ягу, допомагають знедоленим, покривдженим, захища ють ïх iнтереси, умiють досягти по ставленоï мети. ïм допомагають i шапка-невидимка, i чарiвний меч, i чоботи-скороходи, i килим-самолiт, а також рослини й тварини, що гово рять людською мовою. У чарiвних казках центральним пер сонажем постає знедолена героïня, яка потрапляє, як правило, в iнший свiт (дивний лiс, пiдземне чи морське царство), i там з нею вiдбуваються не звичайнi подiï ( Дванадцять мiсяцiв, 459 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Про дiдову та бабину дочку, Кри венька качечка*, Яйце-райце). Соцiально-побутовi казки виникли пiзнiше вiд iнших. У них вiдображе не розумiння правди i кривди (не справедливостi), добра i зла. ïхнiми героями виступають простi люди: бiдний селянин, наймит, солдат, ре мiсник. Вони чеснi, працьовитi, справедливi, смiливi, розумнi, умi ють постояти за себе й за iнших. У цих казках гнiвно засуджується не правда, жорстокiсть, заздрiсть, пiд ступнiсть (Про Правду i Кривду, Дивна сопiлка, Мудра дiвчина, Названий батько). Наприклад, у казцi Мудра дiвчи на розповiдається про своєрiдне змагання в кмiтливостi, тямучостi мiж простою дiвчиною i пихатим са- мовпевненим паном. Проста дiвчина-бiднячка смiливо виходить на двобiй i перемагає, засвiдчивши свою моральну й розу мову перевагу. Маруся глибоко ша нує свого батька, бажає допомогти йому в скрутному становищi. Вона кмiтлива, спостережлива, вдумлива. Казка має характернi ознаки: тра дицiйний початок (Було собi два брати один убогий, а другий бага тий); сюжет побудований за принци пом ретардацiï (штучного уповiль нення або затримки в розгортаннi дiï) Маруся вiдгадує три загадки па на, виконує три завдання; у казцi на- | явнi сталi вислови (Iд е додому той чоловiк i знов п л а ч е …, Iде зв батько плачучи додому та iн). Благородство й розум Марусi перемагають. Казки, як жанр усноï творчостi, є невичерпним джерелом народноï об разностi, символiки, поетики.

Казки orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13463


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация