Кармелюк orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13686


Iсторична повiсть-казка. Ж ан р цей започаткувала в украïнськiй л iтер а турi Марко Вовчок. Iсторична та ф ольклорна основа. Устим Кармелюк (1787-1835) л е гендарний народний месник, що дiяв на початку XIX ст. на П одiллi. Н аро дився вiн у сiм ï крiп ака, але вихову вався й навчався за кордоном разом з синами помiщ ика. Коли ж повернув ся в панський двiр, покiрним к р iп а ком бути бiльше не змiг. За бунтар ство його вiддають у солдати, вiн 577 шщ ШЯШ НИ УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА тiкає i разом з iншими селянами ор ганiзовує загiн повстанцiв. 23 роки очолював Кармелюк антикрiпосни цький рух на Подiллi. Проти нього дiяли загони жандармiв, потiм вiйсь ко. Чотири рази ловили месника й за суджували до каторжних робiт, стiльки ж разiв вiн тiкав. I лише пiдступно, iз засiдки, шляхтичi вби ли хороброго борця за волю. Народ створив чимало легенд про свого вiдважного лицаря, у яких надiляє його винятковими рисами, гiпер болiзуючи силу, мужнiсть, винахiд ливiсть. У фольклорних творах Кар мелюк став безсмертним. Широко вiдома iсторична пiсня про Кармелю- ка За Сибiром сонце сходить, яку використала письменниця у своєму творi. У казцi Марка Вовчка, створенiй за народними переказами, Кармелюк теж лишається жити. Сюжетну лiнiю Марко Вовчок ви будовує поєднанням повстанськоï дiяльностi Кармелкжа та його осо бистого життя. Якось Кармель зуст рiв молоду дiвчину та й закохався в неï, незабаром Устим з Марусиною побралися. У подружньому життi Кармелюк був щасливий: жили во ни, як риба з водою, але не мiг вiн тiшитися щастям, коли стiльки людського лиха й вбожества. На родний месник словами пiснi так роз повiдає про себе: Зовуть мене розбiйником Кажуть, що вбиваю, Я ж нiкого не вбиваю, Бо сам душу маю! Якщо вiзьму в багатого, Я вбогому даю, I, так грошi роздiливши, Я грiха не маю. Маю жiнку, маю дiти Коли ж я ïх бачу? Як згадаю про ïх лихо, Може, й сам я плачу. Заклик закутого в кайдани Карме ля сподiватися на лiпшi часи кульмiнацiя твору. Розв'язка твору вiдповiдає iдеальним уявленням на роду про свого романтичного героя: Востаннє бачили люди молодицю з дiвчинкою тодi, як востаннє чутка, було, розбiглася, що Кармелюк ви зволивсь, повернувшись чутка та пропала, й анi Кармелюка, анi дружи ни його, анi дитини вже не знайшли повiк.

Кармелюк orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13686