Iван Вишенський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13554


Iван Виш енський <гперш ий публiцист у великiм ст илi, за оцiнкою /. Ф р а н ка , з а в ж д и посiдат име почесне м iсц е одно го з <гбатькiв i т ворцiв у к р а ïн с ь ко ï лiт ерат ури. Усебiчно освiчена людина, вiн, я к письм ен ник, вивищ увався н ад iнш ими 515 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА полемiстами, бо мав могутнiй лiтературний хист i запал релiгiйного пророка. У бiографiï Iвана Вишенського дуже багато не виясненого. Не знаємо, чи Вишенський справжнє прiзвище письменника, чи лiтератур ний псевдонiм. Iоан мнiх з Вишнi, так пiдписував вiн своï твори. Тому його походжен ня повязують з мiстечком Судова Вишня (Львiвська область). Час народження датують приблизно 1545-1550 рр. Вiдомо, що перебу вав у Луцьку й, вiрогiдно, в Острозi при дворi ук раïнського князя Василя-Костянтина Острозь кого, який пiклувався про розвиток освiти в У к раïнi й був поборником православ'я. У розквiтi своïх фiзичних i духовних сил пись менник здiйснює далекий шлях у Грецiю на Афон (або так звану Святу гору), змiнює свiтський одяг на чернечу рясу, стає аскетом. I до кiнця життя вже не зрадить чернечого стану, майже сорок рокiв вiн проведе на Афонi й там помре. Його писання, якi вiн надсилатиме з чужини на батькiвщину, творилися в складних обставинах посилення релiгiйноï боротьби наприкiнцi XVI ст. Письменник включився в по лемiку мiж православними, з одного боку, i єзуïтами та унiатами з дру гого. Безпосереднiм поштовхом до по яви численних полемiчних (полемiка дискусiя з приводу якогось питан ня суспiльного характеру) творiв бу ла полiтична Люблiнська унiя 1569 року та Берестейська церковна унiя 1596 року (унiя союз, угода, обєднання). Основою полемiки були релiгiйнi розходження, але учасники ïï у своïх творах порушували й важ ливi суспiльнi питання. Перший значний украïнський твiр полемiчноï лiтератури К лю ч царства небесно го Герасима Смотрицького. Анти- унiйна боротьба почалася в травнi 1596 року манiфестом князя К. Ост розького проти єпископiв-унiатiв. Невдовзi вiдбувся розкол украïнсько го суспiльства навпiл: Берестейський унiатський собор i православний си нод прокляли один одного: прийняли унiю зразу майже самi єпископи- змовники. Чи була унiя добром, чи злом, писав iсторик С . Рудницький, залишиться спiрним , доки като лики католиками, а православнi православними . Проте той факт, що унiя, новоутво рена греко-католицька конфесiя, уп родовж наступних столiть за неспри- ятливих умов довела рацiю iснуван ня i свою ж ивотворчу силу, У* свiдчить на ïï користь. У сучаснiй iсторiографiï переважає думка, йњ зайняти в цiй полемiцi обєктивну11^ зицiю завадив релiгiйний ф ан ати зм i1 учасникiв. П одiï 1596 року активiв вали обмiн сторiн полемiчними 11 сланнями. У творах апологетiв ПР вослав я схiдна церква и ви вподiбнюються зганьбленiй мат б л й с' що оплакує дiтей своïх. Полемiчне письменство, не куче з лiтер атур н ого погл (Д. Чижевський), знайшло в ” ггя 0 Р й шенському натхненного 516 Д авня лiт ерат ура який зумiв надати своïм писанням про релiгiйнi незгоди непроминаль- ного значення. Вiдомо 17 його руко писiв (Д. Чижевський ïх знав 19). Пiсля Книж ицi 1958 року деякi твори I. Вишневського видрукував М. Костомаров у 1865 роцi. Дослiд ники спадщини I. Вишенського вiд значають людинолюбство й грома дянську мужнiсть видатного по лемiста, який рiзко критикував увесь державний устрiй Польщ i, особисто короля та католицтво як агресив ну конфесiю. Викриваючи католи цизм, пише В. Харитонов, вiн користується соцiальними кри терiями й створює нову, зовсiм не бо гословську публiцистику. Вона поз начена реальним розумiнням стану речей у земному, повсякденному життi й вiдповiдає на питання, пос тавленi цим життям перед народом у Цiлому i кожною людиною зокрема. Наприклад, дiалог Обличенiє дия вола… є символiчним i до певноï мiри автобiографiчним образом го- ляка-странника, що вбивчою логi кою пiдрядних питальних речень твердо вiдкидає всi спокуси диявола, навчає простоти Iсусовоï, вказує Шлях духовного очищення. Надзви чайно цiкава й емоцiйно насичена ха рактеристика вельможi з Поради, Що мiстить влучнi неологiзми: ще єси кровоïд, мясоïд, волоïд, скотоïд, 3вiроïд, свиноïд, гускоïд, птахоïд, си- тоïд, сластьоïд, маслоïд, пирогоïд; єще єси периноспал, м якоспал, по- душкоспал; єще єси тiлоугодник; єще єси тiлолюбитель; єще єси кров- прагнитель, єще єси перцолюбець, шафранолюбець, iмбиролюбець, кминолюбець, цукролюбець…

Iван Вишенський orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13554