Iван Антонович Кочерга orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13866


Розум вiн мав вольтерiвськоï гостроти, викривач був незрiвня нний, та все ж визначальним… в його вдачi було саме це: нiж нiсть, душевнiсть, поетичнiсть. Олесь Гончар Народився Iван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 року в мiстечку Носiвцi на Чернiгiвщинi в С|мi залiзничника. Навчався в Чернiгiвськiй гiмназiï, яку закiнчив 1899 року Далi вивчав пра- Во на юридичному факультетi Киïвського унi- Верситету. По закiнченнi, у 1903 роцi, повернув ся до Чернiгова й вступив на службу. З 1904 року почав виступати з театральними рецен зiями на сторiнках чернiгiвських видань. У 1910 роцi зявляється перша його пєса (росiйською мовою) Песня о бокале. 1914 року переïздить до Житомира, де пише кiлька пєс. У Житомирi письменник зустрiчає революцiю, проходить через буремнi випробу вання громадянськоï вiйни. У 20-х рр. починає писати украïнською мо вою: 1925 року зявилася Фея гiркого мигда лю, 1927 завершує роботу над пєсою Ал мазне жорно. У кiнцi 20-х рр. драматург створює кiлька пєс, працює лiтературним редактором мiськоï газети Робiтник, згодом Радянськоï Волинi. Перлиною лiтературноï дiяльностi Кочерги стала поема Свiччине весiлля (1930), яка вперше була поставлена в 1935 роцi. У 1934 роцi переïздить до Києва, де долучився до активноï громадськоï роботи, плiдно працює. Пише пєси, створює кiносце нарiï та переклади. П'єса Майстер часу (1934), яка спочатку була вiдхилена, одержала третю премiю на Всесоюзному конкурсi драматичних творiв. У роки Великоï Вiтчизняноï вiйни жив в Уфi, де редагував газету Лiтература й мистецтво*, працював в Iнститутi лiтератури Академiï наук Украïни. У 1944 роцi драматург повернувся до Києва. Створив цього ж року романтичну драму Ярослав Мудрий (друга редакцiя 1946 року). Помер Iван Кочерга 29 грудня 1952 року в Києвi. Пєсу I. Кочерги Ярослав Муд рий (1944) називають вершиною йо го творчостi. За жанром ця пєса iсторична драматична поема. У передмовi до 757 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА твору драматург указав, що за основу взяв життя й дiяльнiсть князя Ярос лава з 1030 по 1036 рр. Тема твору показ синiвськоï вiдданостi Батькiвщинi, палкоï лю бовi до рiдного краю князя Киïвськоï Русi Ярослава Мудрого та простих людей, якi в жорстоких боях з напад никами вiдстоювали волю й неза лежнiсть своєï землi.
I. Кочерга сам так окреслив iдею пєси : В цiлому ж iдею поеми
можна визначити як нелегке i часом болiсне шукання правди i мудростi
життя ра зом з народом на користь вiтчизни, шукання, у якому
Ярославу допома гають не тiльки друзi, але й тi, хто, як Микита,
повстали проти нього зi своєю особистою правдою, або тi, хто,
як Журейко, були скривдженi кня зем, але врятували його в бiдi, бо
всiх ïх єднала i примиряла любов до вiт чизни, до
Києва, причарувала при ваблива особистiсть Ярослава.
Провiдними проблемами твору є проблема миру як найвища людсь
ка цiннiсть, запорука процвiтання держави i народу та проблема синiв
ськоï любовi до рiдноï землi, до кня зя, готовностi
захищати свiй край вiд ворогiв. У пєсi Ярослав Мудрий
немає єдиноï стрижневоï сюжетноï
лiнiï, усi лiнiï твору перетинаються в образi князя, усi
найважливiшi подiï стосу ються саме його. Найголовнiшi з них:
стосунки Ярослава i Гаральда, Ярос лава i Iнгiгерди…
Експозицiєю є перша дiя пєси, завязкою друга дiя,
розвитком дiï друга i третя дiï, четверта дiя є
кульмiнацiєю пєси, а розвязка мiс титься в пятiй
дiï. Усi сюжетнi лiнiï пiдпорядкованi головному конфлiк
товi боротьбi князя Ярослава з рiзними життєвими перешкодами
та утвердженню могутностi й культур ного розвитку
Киïвськоï Русi. Композицiя твору має своï
особли востi. Твiр складається з пяти дiй, кожна має
свою назву. Пята дiя подiляється ще на двi частини (I i II
вiдмiни), якi мають свою символiку: гуслi (символ прагнення Ярослава
до поширення культури на Русi) та меч (символ захисту вiд ворогiв i
утвер дження князiвськоï влади). Золотi ворота це символ
зодчества, мир ного будiвництва, про яке мрiяв князь Ярослав Мудрий.
Усi подiï у творi показанi в хронологiчнiй послi довностi.
Поему написано бiлим вiршем. Велике значення для ро зумiння
ïï змiсту мають авторськi ре марки, а також передмова
автора на початку твору. Дiйовi особи пєси подiляються на двi
групи: iсторичнi (Ярослав, Iнгi- герда, лизавета, Анна, Володимир.
Сильвестр) та вигаданi автором (Микита, Журейко, Милуша, варя ги).
Героï пєси Ярослав Мудрий Нова лiтература це патрiоти
своєï держави, свого на роду, мужнi, красивi душею люди.
Драматичну поему Свiччине ве сiлля Iван Кочерга написав у 1930 роцi.
Це високопоетичний твiр про визвольну боротьбу киïвських ремiс
никiв на початку XVI ст. проти сва волi литовських володарiв. У
пєсi розповiдається про жорсто кiсть зарозумiлого
киïвського воєво ди, який заборонив мiським жителям
користуватися свiтлом. Така заборо на тривала протягом 10 рокiв. Ре
мiсники не могли з цим миритися й протестували. Саме такi факти по
клав в основу свого твору I. Кочерга. Майстерно повязав драматург
iсто ричнi факти з вiдомим на Киïвщинi ремiсницьким
звичаєм женити свiч ку: щороку першого вересня ремiс ники в
домовлений час закiнчували роботу, збиралися окремими цехами,
запалювали свiчку яру, обвиту строкатими стрiчками, i веселилися. У
творi двi основнi сюжетнi лiнiï. Перша показ стосункiв мiж
киïвсь кими цеховиками i воєводою з його прислугою. Д
руга особистi взаєми ни Iвана Свiчки, Меланки i Ольшансь-
кого. Цi двi лiнiï тiсно переплiтаються мiж собою, повязанi й
пiдпорядкованi задуму автора: показати, яким нещас тям для
украïнського народу були за войовники, якою важкою була бороть
ба простого люду за своï права як у громадському, так i в
особистому життi. Складовi сюжету пєси. Експозицiя це початок
поеми. Автор знайомить читача з мiсцем дiï, окремими
персонажами. Завязка невдоволенi ремiсники збуджено вiдгукуються на
новi на сильства воєводи, нарiкають на забо рону свiтла.
Ольшанський захоп люється красою Меланки. Розвиток дiï
ремiсники вiдкрито й гнiвно висловлюють своє незадово лення
вiйтом Шавулою й наполяга ють, щоб той пiшов до воєводи з вимо
гою скасувати порушення. Виникає конфлiкт i в другiй сюжетнiй
лiнiï Меланка, проста дiвчина, вiдвернула ся вiд князя
Ольшанського. Далi кон флiкт загострюється: арештовують
Меланку за те, що засвiтила каганець на прохання вмирущоï
матерi. Iван Свiчка добуває князiвську грамоту про скасування
темного закону, Iван i Меланка одружуються. Напру ження
посилюється, коли заарешто вують Iвана Свiчку, звинувативши у
викраденнi князiвськоï грамоти. Воєвода висуває
категоричну умову: якщо Iван поверне грамоту, то буде звiльнений, а
якщо нi, то буде покара ний. Свiчка вiдмовляється.
Кульмiнацiйний момент у творi коли Меланка прохає у
воєводи свiт ла й помилування коханого. I знову жорстока
вимога воєводи донести запалену свiчку вiд замку до Поруба в
негоду. УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Розвязка Iвана Свiчку звiльня ють
з вязницi повстанцi. Горять па лаци багатiïв. Меланка гине,
рятую чи коханого. Iван убиває ненависного Ольшанського й веде
повсталих на штурм воєводиного замку. Провiдною у Свiччиному
весiллi стала iдея всенародного визвольного ру ху, виборення
кращоï долi й людських прав, яка пiдпорядкувала собi мотив пом
сти за лупецтва i наругу феодалiв. У пєсi I. Кочерги показано
зiткнен ня iнтересiв трудящого народу й литовських завойовникiв.
Вiдповiдно до конфлiкту персонажi подiляються на двi основнi групи.
Одна з них представники трудового народу (Чiп, Коляндра, Передерiй)
на чолi зi збро ярем Iваном Свiчкою, друга ли товське панство на
чолi з воєводою. Значну роль у композицiï вiдiгра ють
пiснi, яких у творi понад два дцять. пiснi народнi, а деякi напи сав
сам драматург. Лiтературна критика оцiнює поему Свiччине
весiлля як видатний твiр драматургiï.

Iван Антонович Кочерга orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13866