IсторичнI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13481


Поширеним жанром героïчного по етичного епосу украïнського народу є iсторичнi пiснi лiро-епiчнi твори про конкретнi чи типовi iсторичнi подiï, вiдомих iсторичних осiб та безiменних героïв, чиє життя й учин ки повязанi з подiями суспiльно- полiтичного життя. В iсторичних пiснях вiдтворено дух певноï iсторич ноï епохи. Виникнення iсторичних пiсень ок реслюють Х У -Х У I ст., повязуючи ïх з боротьбою украïнського народу про ти турецьких i татарських загарбни кiв. Пiснi цi, у переважнiй бiльшостi, змальовують загальну картину бо ротьби, у них виступають збiрнi героï. Зажурилась Украïна, Бо нiчим прожити: Витоптала орда кiньми Маленькiï дiти, Котрi молодiï У полон забрато. Пiснi пiзнiшого походження мiс тять бiльше конкретно-iсторичних Деталей. У X V II ст. створено чимало iсторичних пiсень про козацько- польськi вiйни, подiï 1648-1654 рр. Доби Хмельниччини. У них оспiвано: ‘ конкретнi битви пiд Корсунем (За свiт встали козаченьки), Збара жем (О й що то за хиж ка), пiд Берестечком (Висипали козачень ки високiï гори); подвиги iсторичних осiб, централь не мiсце серед яких займає постать гетьмана Хмельницького (Ч и не той то хмiль, Гей не дивуйтесь, добрiï люди), а також його спо движникiв Кривоноса (О й усе луж ком та все бережком), Нечая (О й з-за гори високоï), Богуна (О й з-за гори чорна хмара), Морозен ка (Ой Морозе, М орозенку). Цi пiснi передають козацький дух, ба жання волi й перемоги. Вони спiва ються переважно в ритмi маршу та є похiдними пiснями. Усна народна творчiсть анонiмна, але iнколи час повертає народовi iмя автора фольклорних творiв. Так ста лося з напiвлегендарною Марусею Чураïвною, складальницею пiсень з Полтави (середина X V II ст.). Уваж а ють, що саме вона створила такi пер лини, як За свiт встали козачень ки, Ой не ходи Грицю, Вiють вiтри, вiють буйнi. Першу з них узяв Микола Лисенко до опери Т а рас Бульба, друга надихнула М и хайла Старицького на створення вi домоï драми, а Ольгу Кобилянську повiстi У недiлю рано зiлля копа ла, третю виконує Наталка Полтавка в однойменнiй пєсi Iвана К отля ревського. М. Стельмах писав: П о гортайте сторiнки сивих вiкiв, вчи- 467 I iiiгййптiiiiiii УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА тайтеся в простi i хвилюючi слова пiсень, вiднайдiть золотi ключi ме лодiй i вам вiдкриється багато пое тичних таємниць, ви почуєте голоси творцiв, iмена яких розгубила iс торiя, та так розгубила, що вже нав ряд чи й знайдемо багатьох сiячiв, чия поетична нива, ставши народ ною, квiтує й сьогоднi… I тiльки iнодi, крiзь тумани часу, окреслиться схожа на легенду пос тать творця. Найпiзнiша група пiсень козацько го циклу вiддзеркалює гноблення Ук раïни московським царатом пiсля Пе реяславськоï угоди. До неï належать пiснi: про нарiкання на нерозважливий союз з Москвою, що занапастив Польш у ще й нашу Вкраïну (А вже рокiв двiстi), на московських царiв: Петра, змiю- Катерину, що сплюндрували козацький край, на надмiрну довiру козацьких ота манiв до загарбникiв (О й ви хлопцi-запорож цi, Гей на бiду, на гор е);
> про московську неволю, де основни
ми мотивами є загибель козакiв у за гарбницьких росiйських вiйнах
чи смерть на канальських роботах у болотах Петербурга (У Глуховi, у гор
одi, Ой з-за гори чорна хма р а , Од Києва до Пiтера мостили м
ости та iн.); про подiï Руïни Пiдступне зни щення 1775 року
Запорiзькоï Сiчi руйнування козацькоï Украïни й
розсiювання козакiв за Дунай, на Кубань, запровадження рекрутчи ни,
крiпацтва (Добре було, добре було, В илiтали орли, Гей вiють вiтри та
iн.). Наприклад: Ой Боже наш милостивий, помилуй нас з неба, Зруйнували
Запорожжя колись буде треба, Ой з-за низу, з-за лиману вiтер
повiває, Уже москаль Запорожжя кругом облягає. Ой облягши
кругом Сiчi, покопали шанцi, Заплакали запорожцi в недiленьку вранцi.
Московськiï генерали церкви руйнували, Запорожцi в чистiм полi, як
орли, лiтали- Як зазначав М. Костомаров, *У пiснях про зруйнування Сiчi
чуємо похороннi наспiви над тим староУ раïнським козацтвом,
яке, послу живши органом вiдродження РУс1′ тепер мусило було
згаснути, як 8 потрiбний залиш ок попередньо1,0 перiоду народного
життя. Гiркњт але без вiдчаю пронизує цi пiснi*1 Iще одну
тематичну групу лять iсторичнi пiснi перiоду стан00 Колiï' щини та
Гайдамаччини дрУго1 цоЛњ' 468 А Усна народна творчiсть вини Х У И -Х У
III ст. На Право бережнiй Украïнi козацькi полки очолив Семен
Палiй, який почав ви ганяти магнатськi родини iз земель, окупованих
Польщею. Так почалася народна боротьба, вiдома в iсторiï пiд
назвою гайдамацького руху. У другiй половинi X V III ст. гайда мацький
рух перерiс у велике народ но-визвольне повстання, вiдоме пiд назвою
Колiïвщина. Цiєï подiï торкнулися: гайдамацька
пiсня Годi, коню, в стайнi спати (пiсня про Семена Палiя); пiснi про
Колiïвщину ( Максим ко зак Залiзняк, Ой наварили ляхи пива (пiсня
про Iвана ґонту), Виïхав ґонта та iз Уманi, Ой за думали та
преславнi хлопцi та iн.). Гайдамацький рух мав великий вплив на
нацiональне пiднесення по всiй Украïнi. Проти польськоï
неволi на захiдноукраïнських землях боро лись месники-опришки.
Найбiльшого розмаху цей рух набув у 30-40-х рр. XVIII ст., коли його
очолив Олекса Довбуш. Тому до пiсень другоï поло вини Х У II-Х У
IИ ст. належать оп- Ришкiвськi пiснi (Ой попiд гай зеле ненький ходить
Довбуш молодень кий, Течуть води Черемоше). Помiтною сторiнкою в
украïнсько му фольклорi стали пiснi про селян ськi повстання (на
Подiллi пiд про водом Устима Кармалюка, на Буко винi Лукяна Кобилицi)
За Сибiром сонце сходить, Ой iде Кар- малюк долиною, Кармалюка я вро
дився, Ой у моïм город очку копана криниця (пiсня про Лукяна Коби
лицю), Ой шумить Черемош, По слухайте, люди добрi, Гей то не вiтер, то
не буря та iн. Тематично та характером зобра ження подiй гайдамацькi,
опришкiв- ськi пiснi, пiснi про Устима Карма люка, Лукяна Кобилицю
спорiдненi. У них зроблено головний наголос на оспiвуваннi численних
подвигiв на родних ватажкiв, рис ïхнього харак теру: мужностi,
вiдваги, непiдкуп ностi. Чiтко видiляються в текстах легендарнi епiзоди
з ïхнього життя, як-от: утеча з полону, з вязницi, пе ремога
численного ворожого загону, безкорислива допомога убогим селя нам.
Поширеним у цих пiснях є мо тив загибелi народних героïв.

IсторичнI пIснI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13481